Главная страница
Образовательный портал Как узнать результаты егэ Стихи про летний лагерь 3агадки для детей

Психологія лекція тема 1 вступ до курсу основи психології час 2 години. Підготував


Скачать 474.23 Kb.
НазваниеПсихологія лекція тема 1 вступ до курсу основи психології час 2 години. Підготував
Анкорlek_1-2010-d-z-b-1-5-psyhologija.doc
Дата14.01.2017
Размер474.23 Kb.
Формат файлаdoc
Имя файлаlek_1-2010-d-z-b-1-5-psyhologija.doc
ТипЛекція
#6554
страница1 из 4
КаталогОбразовательный портал Как узнать результаты егэ Стихи про летний лагерь 3агадки для детей
Образовательный портал Как узнать результаты егэ Стихи про летний лагерь 3агадки для детей
  1   2   3   4

МВС УКРАЇНИ

ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШІНХ СПРАВ
КАФЕДРА ЮРИДИЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ ТА ПЕДАГОГІКИ

ФАКУЛЬТЕТУ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ МІЛІЦІЇ ГРОМАДСЬКОІ БЕЗПЕКИ


Навчальна дисципліна:

Психологія”
ЛЕКЦІЯ
ТЕМА №1: ВСТУП ДО КУРСУ ОСНОВИ ПСИХОЛОГІЇ
Час: 2 години.

Підготував:

начальник кафедри юридичної психології та педагогіки кандидат психологічних наук

полковник міліції

Цільмак О.М.

Розглянуто на засіданні

кафедри юридичної психології

та педагогіки

"___" ______________ 2010 р.

Протокол № _____

Одеса 2010 р.
ПЛАН:

  1. Історія формування ідей.

2. Школи, напрямки , концепції у психології

  1. Предмет, завдання, принципи та методи психології, як науки.

  2. Галузі психологічної науки


Мета: надати курсантам знання про історію виникнення психології, як науки, її предмет, завдання, методи тощо.
Ключові поняття теми: психологія, психіка, відображувальна діяльність, активне психічне відображення, рефлекс, безумовний рефлекс, умовний рефлекс, закономірності вищої нервової діяльності, свідомість, несвідоме.


Список літератури:

  1. Введение в психологию (под. ред. А.В.Петровского.-М., 1997);

  2. Гиппенрейтер Ю. Б. Введение в общую психологию: Курс лекций. — М.: Изд-во МГУ, 1988.

  3. Годфруа Ж. "Что такое психология".-М.,1992;

  4. Загальна психологія: навч. посібник (О. Срипченко, Л.Долинська, З. городнійчук, та ін.- К.: "А.П.Н.", 2001);

  5. Ильясов И. И., Орехов Н. Н. О теории и практике в психологии // Вопр. психологии. — 1989. — № 4.

  6. Лурия А. Р. Эволюционное введение в психологию. — М.: Изд-во МГУ, 1975.

  7. Максименко С.Д. "Психологія у соціальній та педагогічній практиці"- К., 1998;

  8. М'ясоїд П.А. "Загальна психологія. К., 1998";

  9. Немов Р. С. Психология. — М.: Просвещение, 1995.

  10. Общая психология / Под ред. А. В. Петровского. — М.: Просвещение, 1977.

  11. Психологія / За ред. Г. С. Костюка. — К.: Рад. шк., 1968.

  12. Рубинштейн С. Л. Основы общей психологии. — М.: Педагогика, 1989

  13. Скрипченко О.В., Лисянська Т.М., Скрипченко Л.О. "Довідник з педагогіки і психології". (навч. посібник для викладачів, аспірантів та студентів).-К.,2000;

  14. "Хрестоматия по психологии" под. ред. А.В.Петровского.-М.,1977-С. 53-74. 113-121. 134-  



ВСТУП

Душа в реаліях та міфах. Одним з найпоширеніших є визначення психології як науки про душу. Проте сам термін і поняття «душа» виникли й пройшли певний історичний шлях задовго до того, як філософія, теологія, психологія зробили його предметом свого дос­лідження.

Людина завжди прагнула відшукати причину всіх явищ, що при­вертали до себе її увагу. Головним серед них була смерть. У тих випадках, коли причина смерті не була очевидною, її пов'язували з впливом якої-небудь потаємної сили. Так виникло первісне уяв­лення про душу. На цій стадії розвитку людина не могла уявити собі душу як психічне, нематеріальне, а уявляла її як особливу повітряну субстанцію, що залишає людину з останнім подихом.

Уявлення про душу як про щось потаємне не могло не дістати міфологічного тлумачення. І справді, в грецькій міфології виникає образ чарівної дівчини Психеї, яка уособлює душевне життя.

Згідно з первісними уявленнями у циклі перетворень народження — посвячення — смерть — народження і т.д. саме народження пов'язувалося з участю жінки, яка повертає особово-соціальне на­чало із світу тіней у світ живих. Волога, туман, повітря у ролі Ерота визнаються умовою існування (і походження) Психеї. Орфіки розглядають її як те, що «вдувається вітром».

Рання філософія, відштовхуючись від різних джерел, приписує Психеї переважно життєве, а не пізнавальне начало, розглядаючи її у сукупності різнорідних визначень. Психея поєднує в собі різні сторони вихідних суперечностей і являє собою особливий тип при­чинних зв'язків, управляюче особисте начало, що скеровує поведінку людини, і животворне сім'я. Те, що було для первісної людини предметом вірування, міфу, пізніше стало предметом науки. При цьому, що цікаво, основні суперечності уявлення про душу, психіку, які намагалися розв'язати наші давні предки, ще довго були пред­метом інтересу для нащадків.

Психологія формувалась упродовж століть і бурхливо розвивається в сучасних умовах науково-технічного поступу в нерозривному взаємозв’язку з іншими галузями наукового знання і суспільної практики. Психологія як наука становить систему пов’язаних між собою та з іншими науками галузей. Передусім це соціальна, історична, економічна, етична, юридична, політична психологія, психолінгвістика та психологія мистецтва. Нерозривний зв’язок існує між психологією та природничими науками і насамперед між психологією та фізіологією, внаслідок чого сформувалися спеціальні дисципліни – психофізіологія й психофізика. Розв’язання проблем виникнення й розвитку психіки в процесі біологічної еволюції спричинило формування таких галузей знань, як зоологічна та порівняльна психологія. Крім того, на межі природничих наук та психології формується і розвивається ряд напрямів, до яких можна віднести загальну, диференціальну й генетичну психофізіологію.

ІСТОРІЯ ФОРМУВАННЯ ІДЕЙ
Слово "психологія" походить від двох старогрецьких слів: psyche, що означає душа і logos, що означає наука. Дослівно: психологія наука про душу.

Можна умовно виділити ряд етапів розвитку наукового розуміння природи психіки та предмета психології як науки.

На першому етапі психіка розглядалась як душа (цей етап починається приблизно п’ять тисячоліть тому і закінчується на початку нашої ери). Потім природа психіки пов’язується із свідомістю людини (з перших століть нашої ери і до кінця ХІХ ст.). У другій половині ХІХ ст. виникає уявлення про психіку як поведінку. Наприкінці ХІХ ст. психіка людини дедалі чіткіше пов’язується із свідомістю, пізніше – з особистістю. (таблиця1)

Таблиця 1. Етапи становлення предмета психології як науки

Час виникнення

Провідне поняття

Стисле визначення

Десятки тисячоліть до н.е.

Душа в архаїчному розумінні

Двійник тіла, що живе власним життям та покидає тіло під час сну, смерті, непритомності

Кінець IV тис. до н.е.

Душа

Нематеріальна, не залежна від тіла пізнавальна та життєдайна основа. В античну епоху ототожнювалась з атомом, вогнем, повітрям, а в епоху середньовіччя – із свідомістю як здатністю до рефлексії.

Перші

ст. н.е.

Свідомість

Сукупність мотиваційних, пізнавальних та емоційних властивостей індивіда.

Друга половина

ХІХ ст.

Поведінка


Сукупність реакцій у відповідь на зовнішні подразники. Згідно з поглядами біхевіористів має бути протиставлена свідомості.

Кінець ХІХ ст.

Самосвідомість

Система уявлень індивіда про себе, що регулює його стосунки з іншими людьми, ставлення до себе, образ власного “Я” з притаманними йому когнітивними, емоційними та оцінково-вольовими компонентами.

Початок ХХ ст.

Особистість

Соціально зумовлена система психічних якостей індивіда, яка формується і виявляється у предметній діяльності та спілкуванні. Містить комунікаційні, мотиваційні, характерологічні, самосвідомісні, інтелектуальні, досвідні, психофізіологічні властивості суб’єкта творчої діяльності.
  1   2   3   4

перейти в каталог файлов
Образовательный портал Как узнать результаты егэ Стихи про летний лагерь 3агадки для детей
Образовательный портал Как узнать результаты егэ Стихи про летний лагерь 3агадки для детей