Маршруты по Восточной Украине. Пішохідні маршрути 1 ступеня складності
 Скачать 4.5 Mb.
| Образовательный портал Как узнать результаты егэ Стихи про летний лагерь 3агадки для детей |
Полное содержание архива Маршруты по Восточной Украине.rar: ПІШОХІДНІ Маршрути 1 ступеня складності1. Туристсько-краєзнавчий маршрут I ступеня складності «Рідкісні й зникаючі рослини Лутугинського району»Шамала Михайло Михайлович, вчитель Фабриченської школи Лутугинського району. Головченко Руслан, учень Фабриченської школи Лутугинського району. Район похода: Лутугинський район. Нитка маршруту: с. Фабричне - балка Видна - балка Копопляпівська - балка Харцизька - с. Першозванівка - балка Оріхова – балка Ельба - балка Орїхова (верхів'я) -Кам'янське водосховище - балка Козацька (Мечетна) - с. Кам'янка. Протяжність - 45 км. Даний маршрут прокладено так, щоб туристи-краєзнавці могли ознайомитися з рідкісними і зникаючими рослинами Луганської області, які зростають на території Лутугинського району. Маршрутом охоплені різні рослинні угруповання: байрачні, лугові, степові, прибережні, що дозволяє порівняти їх і проводити дослідження. Технічний опис маршруту Провівши дослідження в балці Видна, виходите до центру селища Фабричне. Звідси берете азімут 180º і прямуєте у південному напрямку: дачні ділянки, степова зона, балка, поля - і через 6-7 км виходите до автотраси Лутугине-аеропорт. Далі прямуєте вздовж посадки по ґрунтовій дорозі і через 2 км зверніть у західному напрямку, і через 0,5 км перед вами панорама балки Коноплянівська. Далі по азімуту 135º прямуєте 8 км у південно-східному напрямку через поля, залишаючи зліва Луганський аеропорт і с. Переможне. Якщо ви відхилитеся у східному напрямку, то вийдете до Першозванівського водосховища. Орієнтир - високовольтна лінія. Ви можете також йти вздовж неї і вийдете до верхів їв балки Харцизька. Чудове місце для відпочинку: в середній частині балки - велика галявина, поруч - „біле джерело", місце для вогнища. Відпочивши, можете вибрати два варіанти подальшого проходження маршруту. Перший: переходите балку і підіймаєтесь на її східний схил. Берете азимут 110º і через 4 км побачите с. Першозванівка. Орієнтир - в центрі села Храм Андрія Первозванного, поруч - школа. У школі два музеї: музей хлібу і краєзнавчий. Другий: йдете вздовж струмка за течією по стежинці у південному напрямку (азимут 180º) і через 1, км ви в с. Пятигорівка . Проходите міст через р. Луганчик, магазин і через 0,5 км ви на автотрасі Лутугине-Першозванівка. Йдете по дорозі (азимут 110º) - і через 3 км ви біля школи с Першозванівки. В селі чотири магазини, пошта, сільрада. Відпочивши, виходите до залізничного моста через річку Оріхова (він у південному напрямку і його добре видно). Слід відзначити, що ця залізна дорога була відкрита у 1914 році, і біля підніжжя мосту можна знайти брили каміння, з яких раніше був побудований міст. Далі можна ти двома шляхами. Перший: вздовж річки, проти її течії, по правому березі, і так до 2-го пристінку (2,5 км). По ходу, зліва, на східному схилі, джерело. Відпочивши, можете продовжувати шлях вздовж русла по балці і так до балки Ельба (5 км). Другий: піднятися по стежці на східний схил і прямувати вздовж залізної дороги до іншого (маленького) моста. Пройшовши під ним і метрів 300 по дорозі, берете А190 º і прямуєте навпростець через поля. Увага: копанки!!! Через невеличкі балки, знову поля, і так до балки Ельба. Усього 6-7 км. Орієнтир: недалеко - на західному схилі - сосняк. Місце для відпочинку гарне: широка галявина, джерело. Поруч - ґрунтова дорога. Відпочивши, прямуєте до верхів'я балки Оріхова (азимут 240º, 8 км). Якщо група підготовлена добре - можна вздовж русла річки, якщо ні - краще вздовж східного схилу балки. У верхів'ї балки - невеличкий став, польовий стан. По дорозі (1 км) виходите до автотраси Лутугине-Кам'янка. Переходите її і прямуєте до Кам'янського водосховища прямо: азимут 140º, і через 7 км вийдете до його лівого берега. Переходите по дамбі на правий берег, підіймаєтесь вгору (азимут 90º, 1 км) - перед вами панорама балки Козацька (Мечетна). Ця балка славиться своїми джерелами, унікальним біополем. Опустившись донизу, пройдіть вздовж лівого берегу річки за її течією 1-1,5 км. Табір розбивайте на правому березі. Орієнтир - велика труба через річку. Відпочивши, підіймайтесь на північний схил балки - ви вийдете до цікавого об'єкту - капличок. Від них прямуєте по азимуту 90º. Переправившись через річку В.Кам'янка, виходьте до центру села Кам'янка: орієнтир - пам'ятник загиблим у роки Великої Вітчизняної війни. Звідси ви можете доїхати до м. Луганська. Маршрутка відправляється вранці і по обіді. Опускаємось в долину р. Мечетна і, переправившись по трубі на правий берег цієї невеличкої річки, розбиваємо на галявині табір. Поруч, на відстані 30 м - Кришталеве джерело. Річка Мечетна є правою притокою річки В.Кам’янка. Виток джерела біля села Верхівка Антрацитівського району. Напрямок течії - з півдня на північ. Весною і в дощі річка розливається. З північної сторони балки - скелясті виходи висотою 30-40 м., які простягнулися вздовж річки на 1,5 км. Саме вони є водорозділом долин річок Мечетна і В.Кам'янка. Правий берег пологий. Ширина річки від 3,5 до 5 м. Глибина від 1,5 до 0,5 м. Вода прозора. П  ереправившись по колоді на правий берег р. В.Кам'янка, підіймаємось на гору Козацьку, яка вкрита пухнастими дзвониками - сон-травою (соном чорніючим). Перед нами з'являються каплички.З розповідей місцевих жителів ми дізнались, що у давнину на самому великому пагорбі, де зараз каплички, була козацька вежа - хвигура. Такі ж вежі знаходились і біля селищ Македонівка, Волнухине. Зараз тут проживає цікава людина, Мулик Микола Іванович, який збудував собі дім на північному схилі балки Мечетна, збудував каплички і пропагує здоровий спосіб життя. Він злився в одне ціле з природою: кожного ранку обливається холодною водою з Кришталевого джерела, своїми руками вирощує овочі, на схилах висоти Козацької розбв сад. В селі Кам'янка середня школа, амбулаторія, пошта ( працює з 8.00 до 14.00), три магазини. Маршрутне таксі, яке ходить два рази на день, з 'єднує село з районним центром м. Лутугине і обласним центром-м. Луганськ. Цікавий об'єкт - водоспад Шумок. 2. Туристсько-краєзнавчий маршрут I ступеня складності «Рідкісні й зникаючі рослини Лутугинського району»Шамала Михайло Михайлович, вчитель Фабриченської школи Лутугинського району Головченко Руслан, учень Фабриченської школи Лутугинського району Район подорожі – Лутугинський район. Нитка маршруту: балка Видна (с. Фабричне) - балка Плоска (с. Розкішне) - балка Борисівська (с. Леніна) - балка Білянська (105 км з/д Родаково-Лутугине-Ізваріне) - балка Крута-(ст. Збірна з/д Родаково-Лутугине-Ізварине). Протяжність – 30 км. Даний маршрут прокладено так, щоб туристи-краєзнавці могли ознайомитися з рідкісними і зникаючими рослинами Луганської області, які зростають на території Лутугинського району. Маршрутом охоплені різні рослинні угруповання: байрачні, лугові, степові, прибережні, що дозволяє порівняти їх і проводити дослідження. По даному маршруту можна здійснювати одноденні походи. Рекомендується проводити їх приблизно в кінці квітня - на початку травня (орієнтовно з 25.04 по 10.05). Саме в цей час можна зустріти квітучими практично усі рослини-першоцвіти, які занесені до Червоної книги. Починаючи з середини червня і до середини липня можна спостерігати різнотрав’я: ковилу, астрагали, конюшину, вероніку. Із лікарняних рослин - полуницю, чабрець, звіробій, материнку. Найбільш цікаві угруповання в районі балки Плоська та Крута. Технічний опис маршруту До с. Фабричне можна під'їхати маршрутними таксі Луганськ-Фабричне, або маршруткою до с. Видне (через автовокзал), а звідти по ґрунтовій дорозі (азимут 260, 1,5 км) дойти до балки Видна. Ознайомившись з рослинним світом балки, виходимо до магазину „АВІС" (азимут 180, 1 км). Далі прямуємо по шосе (азимут 320, 0,5 км) до кінця селища. Звертаємо на ґрунтову дорогу, вона прямує на південь, йдемо приблизно 300 м. Переходимо ярок і дорога веде вас у західному напрямку вздовж посадки до автотраси Луганськ-Красний Луч (2 км). Посадка зліва, а справа - поле. Переходите автотрасу і далі йдете на південь вздовж траси, метрів 100, звертаєте на стежку (вона справа), яка виводить вас на дорогу. Далі прямуємо за азимутом 220 4 км. Річку Вільхова краще перейти, піднявшись на міст. Потім йдемо вздовж з/д на південь, 500 м, звертаємо на захід, а далі за азимутом 270 , 3 км. Проходимо через околицю с. Розкішного, підіймаємось по схилу, залишаючи з південної сторони Хитру балку, яка простягнулась із заходу на схід. Рекомендуємо звернути увагу на північний схил балки. Там ви зустрінете багато цікавих рослин. Виходите до абрикосової посадки і далі вздовж неї на північ (3 км). Ваш шлях проляже через фруктовий сад. Пройшовши його, ви виходите до балки Плоська. Для досліджень рекомендуємо північний схил, який густо порізаний ярами та балками. Провівши дослідження, прямуєте на захід по днищу балки або по ґрунтовій дорозі, яка йде з південної сторони балки, і через 5-6 км виходите до породних відвалів шахти „Мащинський блок". Напроти відвалу повертаєте на південь і через 1 км виходите до балки Борисівська. Провівши дослідження, виходите на автотрасу Ювілейне-Леніна і прямуєте на південь 2 км. Справа - посадка, зліва - поля. Побачивши справа, з західної сторони дорогу, звертайте на неї і далі за азимутом 270. Будьте уважні: справа - занедбаний піщаний кар'єр, де ви можете побачити багато цікавого. Через 1,5-2 км ви виходите до балки Білянська, яка складається з 10 балок. Для досліджень рекомендуємо спуститись униз і дослідити першу і другу балки (рахувати їх потрібно із заходу). Дослідивши їх, пройти по вершині балки на захід метрів 700 і перед вами відкриється панорама с. Білоріченське, невеличке водосховище і зупинка дизель-поїзда - 105 км з/д Родакове-Ізварине. Далі прямуємо до балки Крута (азимут 15, 4 км). Балка виправдовує своє ім'я, тому під час спуску будьте обережні. Закінчивши дослідження, по днищу балки прямуйте до залізничної станції Збірна (азимут 300 , відстань 1,5-2 км). У зв'язку з тим, що на даному маршруті відсутня вода, рекомендуємо проводити одноденні походи, або своєчасно поповнювати запаси у селах. |
| День пути | Участок пути | Протяженность | Ходовое время | Характеристика маршрута, экскурсионные объекты |
| 1. | Мемориал павшим "Звезда" (с. Малониколаевка) - мемориал "Партизанская стоянка" - балка Пасечная (родник). | 4 км. | 1ч.00мин. | Дорога, затем тропа в лесу. Осмотр и исследовательская работа на месте боев Великой Отечественной войны. |
| 2. | Балка Пасечная (родник) - р. Ольховка - с. Захидное - балка Сухая Ольховатая - карьер "Ореховские скалы". | 14 км. | 3ч.30мин. | Тропы, грунтовые дороги. Степь. Еле заметная тропа, густой подлесок в пойменном лесу б. Сухая Ольховатая |
| 3. | Карьер "Ореховские скалы" - Успенское водохранилище - ст. Бразоль - Коцурбовский карьер - г. Лутугино. | 14,5 км. | 4ч.00мин. | Густой подлесок в пойменном лесу, грунтовые дороги. |
| | | | | |
| | ВСЕГО: | 32,5 км. | 8ч.30мин. | |
Техническое описание маршрута
1 день
Подъезды к началу нитки маршрута не представляют сложности. Из г. Луганска можно уехать от автовокзала автобусами, следующими на г. Красный Луч. Выходить после с. Малониколаевка (3 км). Ориентиры: с левой стороны дороги виден мемориал (Звезда на вершине двух несущих опор, символизирующих террикон). С правой стороны дороги указатель "Музей".
Маршрут начинается от трассы Луганск – Красный Луч в З-х километрах на юго-запад от с. Малониколаевка около мемориала павшим в Великой Отечественной войне.
В начальной точке маршрута участники похода осматривают мемориал «Звезда», знакомятся с событиями военных лет, происходившими в этом районе, историей сооружения монумента, перезахоронения павших воинов.
От мемориала движемся в восточном направлении по балке Пасечная (лесная дорога с красной маркировкой). Через 10 минут подходим к месту захоронения советских воинов (Поляна Павших). Из 19 могил известны имена только З-х человек. Памятники и надгробья изготовлены из местного песчаника. На каждом из памятников выгравированы стихи. Возле каждого из памятников находятся таблички со сведениями о погибших солдатах.
Возле могил лесная дорога заканчивается, и группа движется по маркированной тропе, переходит на правый склон балки и через 10 минут выходит на край леса к поляне с расположенным на ней памятником «Партизанская стоянка» - комплексом памятных знаков, увековечивающих подвиги бойцов действовавшего в этом районе Ивановского партизанского отряда. В этот комплекс входят:
- Памятный знак "Партизанская стоянка"
- Аллея славы (44 памятных камня и деревья)
- Окопы, блиндажи, землянки, шалаши воссоздающие атмосферу военного быта. Внутри одного из блиндажей размещена экспозиция с информацией о деятельности партизанского отряда.
- Тропа, выложенная песчаником, идущая между деревьями, на которых красной краской помечены следы пуль и осколков.
Группа осматривает комплекс, знакомится с информацией о деятельности Ивановского партизанского отряда.
Далее группа следует в восточном направлении по-над кромкой леса и через 3-4 мин. подходит к бетонному сооружению. По-видимому, здесь должен был располагаться "Музей славы". Рядом находится кострище, окруженное импровизированным амфитеатром из бревен. Следуя мимо здания вниз по тропе находим хороший родник и кострище. Здесь можно остановиться на ночевку. От родника этого места можно сделать радиальный выход в северном направлении с целью осмотра с высокой точки мест сражений и поля, на котором были найдены останки погибших воинов.
2 день
От места стоянки у родника группа идет в восточном направлении по тропе вдоль ручья. В 2-х минутах ходьбы - небольшое заросшее озерцо. Здесь выходим из леса и движемся по южной его кромке в том же направлении. Вскоре дорога входит в пойменный лес и подходит к реке Ольховке. Далее путь движения группы - по течению реки в северо-восточном направлении по левому берегу, затем - переход по мосту на правый ее берег и далее по правому берегу по кромке пойменного леса до впадения правого притока шириной 2-3 м, и глубиной 10-15 см. Справа остается с. Захидное. Через приток переправляемся по небольшому бетонному мостику.
От слияния поднимаемся на север до лесопосадки и далее движемся в восточном направлении по-над южной кромкой леса до дороги, входящей в лес, далее по этой дороге в северо-восточном направлении через лес до перекрестка дорог.
От перекрестка дорог движемся по степи (северо-восток) к высоковольтной ЛЭП мимо небольшого озера к лесопосадке, потом через лесопосадку в том же направлении (азимут 40°) и далее по степи к истокам небольшого ручейка южнее высоты 295 м. Не доходя до истока, на целинной земле сохранилось несколько окопов времен Великой отечественной войны (40 мин. от перекрестка, 25 мин от ЛЭП). Далее идем в том же направлении, до выхода к крупному лесному массиву.
Далее движемся в восточном направлении вдоль кромки леса, дойдя до грунтовой дороги (С – Ю) на с. Азаровку, идем по этой дороге на север, (500м.) до длинной поляны, затем по этой поляне на запад и через 35 мин. выходам к р. Сухая Ольховатая.
Движемся вниз по течению реки по пойменному лесу. Сначала по нечеткой тропе, затем по густому подлеску. Скорость движения резко снижается так тропы нет, часто приходится преодолевать завалы из поваленных деревьев и густые заросли. Несколько раз приходятся переходить с берега на берег по камням и бревнам. Речка неширокая и неглубокая. В таком режиме движемся примерно I час, пока не доходим до лесной дороги, которая идет от карьера "0реховские скалы" к с. Азаровка. Идем к карьеру и в начале его становимся на ночлег. Дров много. Для питья можно использовать кипяченую речную воду, т.к. родников в этом районе мы не нашли.
В карьере можно повести занятия по отработке техники передвижения по скальному рельефу, крутым склонам и осыпям. Карьер имеет три террасы. Интерес для скалолазания могут представлять скалы в С-В части карьера. Угол наклона 70-80°,есть монолиты. Сверху скал имеются деревья, используя которые можно организовать страховку. Высота до 30 м. Скалы требуют основательной чистки. В центре стены, возле щели периодически падают камни. В западной частя правой ступени карьера есть участок невысоких (10-12 м.), но близких к отвесу скал. Сверху деревьев нет. Слева и справа от этого участка есть участки мелкой осыпи. В южной части карьера – длинные (до 50-60м.) крутые склоны, также участки похожие на горные гребни. Вторая и третья ступени особого интереса не представляют.
В целом местность в районе карьера позволяет ставить пешеходные и горные дистанции до V класса включительно. Стоит учесть наличие спортивной карты этого района.
3 день
От места стоянки движемся по лесной дороге вниз по течению р. Сухая Ольховатая. Через 10 мин. дорога поворачивает на запад к с. Азаровка, мы же спускаемся к реке и движемся по пойменному лесу с густым подлеском без дороги, аналогичному вчерашнему. Через час поднимаемся на левый склон балки, выше леса и движемся по травяному склону, пересекая несколько небольших овражков в направлении С-В. Через 10 мин. опять спускаемся к реке. Здесь ее пересекает ЛЭП и грунтовая дорога. Далее вдоль левого берега реки идет грунтовая дорога.
Через 30 мин. проходим традиционное место проведения областных туристских соревнований. 3десь на поляне удобное место для ночевки возле левого берега реки - родник. В этом месте также имеется возможность для проведения учебно-тренировочных занятий по отработке техники пешеходного туризма (переправы через реку, грунтовые склоны).
Продолжая движение на север по дороге через 15 мин. подходим к Успенскому водохранилищу. Далее наш маршрут продолжается в обход водохранилища с западной стороны. Через 15 мин. рядом с хвойной посадкой на западном берегу водохранилища есть хороший пляж.
От хвойного леска движемся на север вдоль водохранилища по дороге, обходим два заливчика, и поднявшись вверх по склону балки в С. направлении, пересекаем лесок по тропе в этом же направлении и выходим к трассе Луганск - Красный Луч. Идем вдоль трассы в восточном направлении около 400 м. Дойдя до небольшого террикона, сворачиваем на север и по улице выходим к бывшей станции ЖД «Бразоль».
От станции идем на восток по насыпи без рельсов, пересекаем р. 0льховку по бетонному мосту и выходим к Коцурбовскому карьеру, где традиционно проходят тренировки и соревнования горных туристов. 0т места выхода на трассу 30 мин. ходьбы. Здесь на берегу р. Ольховки можно сделать привал чтобы осмотреть скалы или провести скальные занятия.
От карьера продолжаем движение по насыпи в восточном направлении и через 45 мин. выходим к г. Лутугино. Идем по улице в южном направлении и через 5 мин. выходим к автостанции. Здесь осматриваем памятник освободителям города в виде танка Т - 34,стоящего на пьедестале.
С автостанции уезжаем на автобусе в г. Луганск.
Схема маршрута
Описание экскурсионных объектов
Мемориал "Звезда"
Истории создания памятника "Звезда", посвящена книга руководителя военно-патриотического клуба "Подвиг" г. Красного Луча Н.Д. Романова "Как звали вас, герои?". Эпиграфом к книге взяты слова:
"И пашня осторожно здесь обходит
Печальную солдатскую звезду."
Верно, памятный мемориал находится у 121-го километра шоссе "Луганск - Красный Луч" рядом с полем на котором проходили одни из самых жестоких боев Великой отечественной в Луганской области.
Памятник по замыслу его творцов, должен был быть прост, оригинален и символичен одновременно. На две несущие опоры напоминающие террикон - символ шахтерского края водружена звезда. Члены клуба вспомнили красноармейскую звездочку, которую нашли во время раскопок на поле 27 ноября 1979года. Эта звездочка и вдохновила создателей памятника: "Они солдаты, вот и поставим у их могил большую звезду. Одну на всех. Такую же большую, как была их победа". (см. Романов Н.Д. "Как звали вас, герои?").
На терриконе прикреплена мемориальная плита, каждая буква которой отлита на Краснолучском литейно-механическом заводе. На ней слова местного поэта Михаила Луконина:
"На этом рубеже родной земли
Сыны отчизну плотно обступили
И, умирая, тесно облегли."
Перед памятником находятся 20 могил советских воинов. На 17 железобетонных надгробных плитах - надпись "Неизвестный". И лишь на трех из них имена:
- Алексей Иванович Круглик
- Петр Федорович Сухарев
- Карим Зиятдинович Зиятдинов
Кто же эти герои? Члены клуба установили, что в феврале 1943 года на поле были расстреляны фашистами 20 советских бойцов, раненых, обессиливших - участников легендарного рейда по тылам противника, совершенного 7 гвардейским кавалерийским корпусом под командованием М.Д.Борисова.
Эта героическая операция проводилась с 8 по 23 февраля 1943 г. Прорвав оборону противника южнее Ворошиловграда, конники устремились к железнодорожному узлу Дебальцево. Их внезапные удары по гарнизонам и штабам вызвали панику среди фашистов. Рейд имел большое тактическое значение и значительно ускорил освобождение Ворошиловграда. Очевидцы рассказывали, что в местах схваток кровь лилась рекой.
Выход конников из тыла противника проходил как раз через села Красный Кут, Петровское, Малониколаевка, Успенка, Западное Антрацитовского района. Подробнее о рейде кавалеристов см. книгу: "Памятные места Донбасса. А.К.Белоконь. Рейд советских конников - Донецк, 1984 – с.158.
Открытие памятника состоялось 3 мая 1980 года. По сегодняшний день за мемориалом ухаживают члены клуба "Подвиг". Летом поливают цветы, вырывают траву, скашивают газоны, убирают мусор, который оставляют посетители, зимой очищают могилы от снега, охраняют памятник от мародеров, которые тащат все, что кажется им, может пригодиться в хозяйстве. Кстати могилы находятся на так называемой "Красной площади". Энтузиасты вручную дробили кирпичи и засыпали площадку красной крошкой.
"Аллея Павших"
На Аллее Павших - 19 могил красноармейцев 259-й танковой дивизии. Необтесанные надгробные плиты и камни из местного песчаника скромны. Кажется, что сама природа чтит память защитников родины. На камнях выгравированы стихи:
"Если пал человек,
Чтобы жизнь сохранить человеку,
Значит, верно он жил,
Значит, умер не зря..."
"Скажите, как
Закончилась война?
Друзья, на сердце
Руку положите.
Мы победили, правда же?
Скажите, ведь над землею
Мир и тишина?
Скажите, чем
Закончилась война?" и другие.
Лишь фамилии троих бойцов известны: Чоп В.Г., Мараховский, Шандыба. Останки шестерых обнаружены спустя 60 лет после войны. Перезахоронение их произошло 22 сентября 2002 г. Над могилами этих воинов надгробные плиты еще не установлены.
Рядом с надгробьями находятся таблички. Из них узнаем, что при раскопках были найдены не только останки бойцов, но и гильзы, красноармейские звездочки, ложки, ножи (на некоторых из них были выцарапаны имена владельцев, что и помогло установить личности некоторых погибших).
Все эти солдаты погибли в жестоких кровопролитных боях под Малониколаевкой в 1943 году. Мы познакомились с воспоминаниями ветерана войны, бывшего разведчика 346-й дивизии Ю.М. Наговицина уцелевшего в боях за высотку юго-западнее Малониколаевки (см. Романов Н.Д, Как звали вас, герои?). В конце февраля 1943 г. в этом бою из всего батальона в живых осталось только 27 человек.
И сейчас эти простые могилы - камни в окружении тихого задумавшегося леса действуют на наши души, может быть, даже сильнее, чем величественные мраморные или гранитные обелиски.
Партизанская стоянка
На месте стоянки партизанского отряда, действовавшего с 12 июля по 16 октября 1942 года в балке Пасечной, создан в 1969 году мемориальный комплекс партизанской славы. На большой лесной поляне членами группы "Подвиг" из Красного Луча, под руководством Н.Д. Романова установлен обелиск из необработанного песчаника с выгравированными на нем словами:
"Партизанская стоянка
Тут спит беда,
Ступайте осторожно.
Окопы - шрамы на лице земли."
База партизан была создана на месте, где в свое время регулярные части Красной Армии, готовясь встретить врага, создали мощную линию обороны: блиндажи, землянки, ходы сообщения. Партизаны построили также около 20 шалашей.
Весь комплекс воссоздан все теми же краснолучскими энтузиастами и содержится в образцовом порядке. В одном из блиндажей на стенах висят фотографии и короткие рассказы о героях - партизанах.
16 октября 1942 года был последний бой. 0тряд был окружен. Единственным путем к отступлению было заросшее мелким кустарником поле. Начался бой. Трудно сказать, сколько в том бою партизанам удалось уничтожить фашистов. Очевидцы говорят, что сыпались они з бугра, как горох. Но погиб и ивановский партизанский отряд. Лишь нескольким товарищам удалось вырваться из кольца. Прикрывать отход товарищей остался Андрей Григорьевич Мезеря. На одной из тропинок, связывающих землянки, стоит высокое дерево, рядом с ним камень с такими словами:
"Тут за стволом с пулеметом,
С гранатами Мезеря Андрей врагов
задержал
Раненный ствол, словно
крепкими латами
Долго героя собой защищал"
После разгрома отряда фашисты заминировали лес. И долгие годы после войны в лесу было много мин, снарядов. На многих деревьях красной краской отмечены следы попадания пуль и осколков. На одном из камней, установленных вдоль тропинок, слова:
"Всмотрись, товарищ,
Следы войны повсюду"
В 1973 году была заложена Аллея Памяти. В честь каждого партизана посадили дерево и возле него поставили камень, на котором выгравировали имя героя.
4. Туристсько-краєзнавчий маршрут I ступеня складності «Рідкісні й зникаючі рослини Лутугинського району»
Шамала Михайло Михайлович, вчитель Фабриченської ЗОШ Лутугинського району,
Смєянов Владислав, учень Першозванівської ЗОШ.
Район подорожі: - Лутугинський район.
Час проведення - квітень-травень, червень-липень.
Рекомендована нитка маршруту: с. Новопавлівка - Балка Західна - Успенське водосховище - Успенське лісництво - балка Суха Вільховата - балка Круглик - Гола скеля - балка Дубова (с. Лісне) -Лутугинське водосховище -120 км з/д Ізварине - Родаково.
Протяжність - 36 км
Маршрут прокладено так, щоб туристи-краєзнавці могли ознайомитися з рідкісними і зникаючими рослинами Луганської області, які зростають на території Лутугинського району. Маршрутом охвачені різні рослинні угруповання: байрачні, лугові, степові, прибережні, що дозволяє порівняти їх і проводити дослідження. Крім цього, усі байраки (балки) мають джерела. Із них цілющі біля балки Західна, на лівому березі річки Суха Вільховата, на північному схилі балки Дубова (біля с. Лісне).
По даному маршруту можна здійснювати одно-дводенні походи. Рекомендується проводити їх приблизно в кінці квітня - на початку травня (орієнтовно з 25.04 по 10.05). Саме в цей час можна зустріти квітучими практично усі рослини-першоцвіти, які занесені до Червоної книги.
Якщо бажаєте ознайомитися з шафраном сітчастим, строки проведення походів рекомендуємо проводити в кінці березня - на початку квітня (приблизно з 25.03 по 10.04).
Починаючи з середини червня і до середини липня можна спостерігати різнотрав'я: ковилу, астрагали, конюшину, синяк руський, шпажник гостролистий, вероніку. Із лікарняних рослин - полуницю, чабрець, звіробій, материнку. Найбільш цікаві угруповання в районі балки Західна.
Цей маршрут можна проводити і в зворотному напрямку, тобто починати його зі 120 км з/д Лутугине-Ізваріно, або з Успенського водосховища.
Рекомендовані місця для ночівель:
балка Суха Вільховата (лівий берег річки, 200-250 м до Успенського водосховища);
східний берег Успенського водосховища (воду можна набрати в профілакторії „Парус");
район Голої скелі (балка Круглик): брід через річку Суха, в балці зі східної сторони -джерело.
План маршруту
| Дні в дорозі | Ділянка маршруту (від-до) | Протяжність (км) | Чистий ходовий час | Характеристика маршруту (перешкоди, небезпечні ділянки, екскурсійні об’єкти) |
| 1-й | с.Новопавлівка - балка Західна - Успенське водосховище - Успенське лісництво - балка Суха Вільховата | 16 | 5 | Місцевість пересічна. Небезпечна ділянка: перехід через автотрасу Луганськ-Красний Луч біля хутора Мирного. Спуск до річки Суха Вільховата. Балка Західна, Суха Вільховата -джерела. Рослини, занесені до Червоної книги: тюльпан дібровний, тюльпан Шренка, простріл чорніючий, ковила, синяк руський, гіацинтік, шафран сітчастий, горицвіт волзький, шпажник гостролистий. |
| 2-й | Балка Суха Вільховата балка Круглик - Гола скеля - балка Дубова (с. Лісне) - Лутугинське водосховище –ст. 120 км | 20 | 7 | Місцевість пересічна. Небезпечні ділянки: Гола скеля, підйом на північний схил балки Дубова, перехід - через автодорогу Лутугино- Волнухине. Балки Круглик, Дубова - джерела. Рослини, занесені до Червоної книги: тюльпан дібровний, простріл чорніючий, ковила, синяк руський, гіацинтік. шафран сітчастий, горицвіт волзький. |
Технічний опис маршруту
До с. Новопавлівка можна під'їхати маршрутними таксі Іллірія - Луганськ, Новопавлівка-Луганськ.
Балка Західна розташована з північної сторони від с. Новопавлівка. Балку оточують поля, вздовж схилів - грунтові дороги, по днищу балки протікає невеличка річка. Джерела - в верхній частини балки. Бажано йти по східній дорозі. Вона приведе до степової ділянки, де можна зустріти багато рослин. Далі бажано вийти на дорогу, яка поведе на північ вздовж балки і приведе до нових степових ділянок.
Потім зверніть на схід, і дорога приведе вас до хутора Мирного. Перейшовши автотрасу, рухаєтесь далі на схід по дорозі, яка виводить до балки Суха Вільховата. З вершини зліва добре видно Успенське водосховище.
Спустившись в долину річки, рухайтесь вздовж річки за її течією у північному напрямку і підшукуйте місце для відпочинку. Щоб потрапити до водосховища, знайдіть переправу через річку (ширина її від 2 до 4 м). На правому березі річки розташоване Успенське лісництво.
Відпочивши, продовжуйте свій рух у південному напрямку або вздовж русла річки, проти її течії, або по одній з доріг, які проходять через усе лісництво. Вийшовши за межі лісництва, можна продовжувати шлях вздовж балки на північ, приблизно 1,5-2 км, а потім, дійшовши до балки Скелєватої, повернути на південний схід і йти вздовж балки, бажано з північної сторони.
Перейшовши автотрасу Червона Поляна-Луганськ, рухайтесь у східному напрямку. Справа, з південної сторони, с. Круглик, а прямо панорама балки Круглик. Дійшовши до балки (2,5-3 км), рухайтесь по північному схилу на схід, що дає можливість побачити усю балку ознайомитися зі скелястими виходами.
Здійсніть спуск до річки, яка протікає по днищу балки, і йдіть вздовж неї за течією. І через 3 км ви побачите зліва Голу скелю. Табір рекомендуємо розбивати на галявині під скелею. Вода – в 50 - 70 м (річка повертає на північ, через неї в цьому місці - брід, дорога), а зі східної сторони, з невеликої балочки, витікає джерельна вода.
Далі йдемо по дорозі на північ вздовж лівого берегу річки Суха. Дорога приводить до с. Лісне. Біля магазину повертаємо на захід і виходимо до балки Дубова. Ознайомившись з рослинним світом, напившись цілющої джерельної води, підіймаємось на північний схил балки (звідти відкривається панорама села) і по дорозі (зліва, з західної сторони, поля, справа, зі східної, - лісополоса) йдемо у північному напрямку.
Через 2,5-3 км прямо відкривається панорама Лутугинської птахофабрики, а за нею - залишки кар’єру, де раніше видобували каміння. Справа добре видно автодорогу Лісне - Лутугине.
Вийшовши до дороги, доходите до перехрестя, звертаєте на північ, на автодорогу Лутугине-Волнухине, переходите через міст і через 50 м звертаєте на стежку зліва, яка виведе вас на східний берег Лутугинського водосховища.
Дорога веде вас вздовж берега і виводить на північний кінець водосховища. Саме в цьому місці, між берегом і лісосмугою степова ділянка для екологічних досліджень.
По стежці йдете вздовж берега у західному напрямку, доходите до греблі, звертаєте направо і стежка приводить вас до джерела (воно зліва), а потім спускається донизу і веде вас у північному напрямку вздовж правого берега річки Суха. Перед мостом вона звертає на захід і приводить вас до остановочного пункту 120 км з/д Родаковє-Ізварине.
Схема маршруту
перейти в каталог файлов