Главная страница
Образовательный портал Как узнать результаты егэ Стихи про летний лагерь 3агадки для детей

Методичні рекомендації для студентів IV v курсу психолого-педагогiчного факультету (спецiальність 010107 Практична психологiя )


Скачать 250.5 Kb.
НазваниеМетодичні рекомендації для студентів IV v курсу психолого-педагогiчного факультету (спецiальність 010107 Практична психологiя )
АнкорMetodRecom Pr Ps.doc
Дата13.01.2017
Размер250.5 Kb.
Формат файлаdoc
Имя файлаMetodRecom_Pr_Ps.doc
ТипМетодичні рекомендації
#5671
страница1 из 4
Каталогpsiheya91Образовательный портал Как узнать результаты егэ Стихи про летний лагерь 3агадки для детей
Образовательный портал Как узнать результаты егэ Стихи про летний лагерь 3агадки для детей

С этим файлом связано 36 файл(ов). Среди них: skanirovanie0002.jpg, Otskanirovano_02_12_2013_20-41.doc, KVN_komanda_Maximum_Sergey_Zverev_-_Dolche_Gab.gif, Otskanirovano_16_01_2014_10-45-1.bmp, skanirovanie0001.jpg, TsZ_pitannya_na_praktichi_zanyattya.docx, metodika_Rene_Zhilya.doc, Otskanirovano_02_12_2013_20-40.doc, METOD_RISUNOChNOJ_FRUSTRATsII_ROZENTsVEJGA.pdf, Lektsiya_2_MVP.docx и ещё 26 файл(а).
Показать все связанные файлы
  1   2   3   4

Міністерство освіти і науки України

Кіровоградський державний педагогічний університет

імені Володимира Винниченка


Кафедра практичної психології

психолого-педагогічного факультету

ПСИХОЛОГІЧНА ПРАКТИКА

В ЗАКЛАДАХ ОСВІТИ

Методичні рекомендації


для студентів IV – V курсу

психолого-педагогiчного факультету

(спецiальність 7.010107

“Практична психологiя”)

ВСТУП
Практика є важливою частиною професійної підготовки фахівця. Навчальна практика студентів – майбутніх практичних психологів зорієнтована на їх професійне формування та розвиток особистості. Вона дозволяє доповнити та закріпити теоретичні знання, засвоєні під час навчальних занять, розвинути практичні професійні уміння та навички, набути досвід творчого підходу до розв’язання реальних завдань, пов’язаних з майбутньою сферою їх діяльності.

Згідно з навчальним планом на ІV (VІІІ семестр) та V (ІХ семестр) курсах студенти проходять психологічну практику.

Виробнича практика студентiв старших курсів є аналогом роботи практичного психолога i вiдповiдає змiсту функціонування психологiчної служби системи освіти. Вона органiзується в реальних умовах освiтнього закладу i передбачає виконання практикантом таких видів роботи практичного психолога:

- діагностика – психологічне обстеження учасників навчально-виховного процесу, моніторинг змісту та умов індивідуального розвитку учнів та учнівських колективів, визначення причин, що утруднюють розвиток та навчання;

- корекція – здійснення психолого-педагогічних заходів з метою усунення відхилень у психічному розвитку та становленні особистості, міжособистісних стосунках, подолання різних форм девіантної поведінки;

- розвиток – цілеспрямований вплив з метою подальших позитивно спрямованих змін пізнавальної та особистісної сфери;

- профілактика – своєчасне попередження відхилень у психічному розвитку особистості, запобігання конфліктним ситуаціям у навчально-виховному процесі тощо.
Перша частина навчальної практики психодіагностична, друга – діагностико-корекційна. Обидві частини є взаємопов’язаними етапами єдиної, нерозривної системи роботи практичного психолога, а тому по можливості проводиться в одному і тому ж навчальному закладі, з одним і тим же контингентом клієнтів. Завдання, які студенти виконують під час другої частини практики, випливають із результатів першої.
Методичні рекомендації мають на меті надати студентам – майбутнім психологам допомогу у виконанні завдань практики. У розділі І “Загальні положення” подано перелік вимог, які є спільними для обох частин практики і обов’язковими до виконання, незалежно від її конкретного змісту та завдань. Розділи ІІ та ІІІ відображають особливості кожної частини практики і містять вказівки щодо виконання специфічних завдань психодіагностичної та діагностико-корекційної роботи студента-практиканта.

І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Основною метою психологічної практики є підготовка до цілісного виконання функцій практичного психолога у системі освіти. Практика здійснюється у відповідності з “Положенням про психологічну службу системи освіти України”, її завдання підпорядковані змісту психологічної служби.
Основні завдання психологічної практики:

  • формування свідомого ставлення кожного студента до діяльності практичного психолога навчального закладу, сприяння поглибленому вивченню психологічних дисциплін, розвитку особистісних якостей, які забезпечують успішне виконання функцій психолога;

  • поглиблення і закріплення теоретичних знань, отриманих студентами, набуття досвіду застосування їх у практичній роботі;

  • формування і розвиток професійних умінь і навичок;

  • вироблення творчого, дослідницького підходу до діяльності практичного психолога.


Організація практики

Практика організується випускаючою кафедрою, яка за погодженням з деканатом здійснює розподіл студентів у навчальні заклади, визначає термін проходження практики та подачі звітної документації. Керівництво практикою здійснюється методистом кафедри і практичним психологом від бази практики.

Перед початком практики проводиться настановча конференція, на якій студентів знайомлять з основними завданнями практики, організацією і порядком її проходження.

Після завершення терміну проходження практики студенти подають на кафедру письмові матеріали за результатами виконання завдань. Підсумковий контроль здійснюється під час усного захисту, який проводиться керівником – методистом кафедри.

Після перевірки і захисту представлених матеріалів практики проводиться підсумкова конференція, на якій студентам повідомляються остаточні оцінки, здійснюється аналіз якості виконання завдань практики і оформлення звітної документації.
Обов’язки студентів у період проходження практики

Студенти, допущені до проходження практики, зобов’зані:

  • ознайомитись з вимогами до проходження практики та оформлення документації (на настановчій конференції або в індивідуальному порядку);

  • своєчасно прибути на базу практики;

  • дотримуватись правил внутрішнього розпорядку закладу освіти, розпоряджень адміністрації, керівників практики;

  • щоденно виконувати запланований обсяг роботи, вести її облік у щоденнику;

  • виконати у повному обсязі завдання програми практики;

  • своєчасно подати документи і звіт проходження практики;

  • пройти співбесіду за поданою документацією після перевірки керівником практики.

Якщо студент навчається за індивідуальним планом або екстернатом і працює у навчальному закладі практичним психологом, він звільняється від проходження практики. У цьому випадку подається витяг із трудової книжки (або копія), копія плану роботи на місяць, характеристика з місця роботи, завірена керівником навчального закладу.
Як працівник психологічної служби, студент під час практики повинен:

  • керуватися Етичним кодексом психолога;

  • дотримуватися педагогічної етики, поважати гідність дитини, захищати її від будь-яких форм фізичного або психічного насильства;

  • будувати свою діяльність на основі доброзичливості, довіри, у тісномі співробітництві з усіма учасниками педагогічного процесу;

  • пропагувати здоровий спосіб життя, підвищувати рівень психологічних знань педагогічних працівників і батьків;

  • зберігати професійну таємницю, не поширювати відомостей, отриманих у процесі діагностики або корекційної роботи, якщо це може завдати шкоди дитині або її оточенню;

  • знати програмно-методичні матеріали і документи щодо обсягу, рівня знань, розвитку дітей, вимоги державних стандартів до забезпечення навчально-виховного процесу.


Органiзацiйна робота студента пiд час проходження практики передбачає:

  • Налагодження професiйних стосункiв з практичним психологом, з яким студент повинен працювати у тiсному контактi; з учителями-предметниками середньої та старшої школи, класними керiвниками, учителями-класоводами початкової школи, батьками учнів (по можливості), запити яких складають основнi завдання практики;

  • Вивчення документацiї практичного психолога щодо дiагностичної та корекційно-розвивальної роботи (річного та тижневого плану роботи, журналу щоденного обліку роботи практичного психолога, журналу індивідуальних консультацій, психодіагностичних карток учнів, картотеки психологічного інструментарію);

  • Пiдготовка та оформлення плануючої та звiтної документацiї практики: заповнення щоденника, протоколiв обстеження або психокорекційних занять, складання психолого-педагогiчних висновкiв обстеження клiєнтiв, програми групової психокорекційної роботи, текстового звiту про проходження практики.


Вимоги до оформлення документації практики:
Щоденник роботи студента

У щоденнику (Додаток 1) студент фіксує зміст роботи протягом усього періоду проходження практики і вказує часові витрати на виконання того чи іншого виду роботи. Загальна тривалість робочого дня студента – 8 годин, що включає відвідування уроків, бесіди з обстежуваними та особами з їх оточення, добір діагностичного інструментарію, підготовку стимульного матеріалу, обробку результатів обстеження, їх аналіз та інтерпретацію тощо. Щоденник затверджується керівником від бази практики та груповим керівником – методистом кафедри.



Звіт про проходження практики

Звіт з практики є основним документом, що відображає обсяг і якість роботи, виконаної студентом за період практики. У звіті підбиваються узагальнені підсумки виконання завдань, оцінюється результативність проходження практики, визначається, чи досягнута мета, здійснюється самооцінка знань і умінь щодо даного виду діяльності. Також вказуються труднощі, які виникали в роботі, причини невдач, можливі шляхи їх усунення.

Звіт закінчується пропозиціями стосовно підготовки, організації та проведення практики.

Звіт рекомендується готувати протягом усього періоду практики. При підготовці тексту необхідно дотримуватись вимог чіткого викладу і логічної послідовності матеріалу, стислості і точності формулювань, обґрунтованості висновків і пропозицій. Обсяг звіту 2-3 сторінки стандартних аркушів А4. В кінці звіту практикант ставить особистий підпис.
Характеристика від бази практики

Характеристику студенту складає практичний психолог, під керівництвом якого безпосередньо здійснювалась робота при проходженні практики. У характеристиці подається перелік виконаної студентом роботи, визначається ставлення до виконання своїх обов’язків, виставляється та обґрунтовується оцінка за практику. Характеристика є офіційним документом, який підписується керівником від бази практики, завіряється директором закладу освіти і печаткою.
Матеріали практики

Уся плануюча, поточна і звітна документіція практики повинна бути ретельно оформлена, систематизована та подана на перевірку у встановлений термін. До документації додаються стимульний матеріал, бланки, тексти завдань та методик, протоколи виконання діагностичних та корекційно-розвивальних завдань.

Титульна сторінка оформлюється за встановленим зразком і подається як перша сторінка матеріалів практики (Додаток 7).

ІІ. ЗМІСТ ПСИХОДІАГНОСТИЧНОЇ ПРАКТИКИ
Психодіагностична практика (VIII семестр) полягає у виконанні діагностичної роботи практичного психолога у закладах освіти: здійсненням психодіагностичного обстеження, постановки діагнозу (без подальшого розвитку та корекції).
Мета психодіагностичної практики:

  • систематизація, закріплення, розширення знань, одержаних під час вивчення таких дисциплін як психодіагностика, соціальна психологія, психологічні основи профорієнтаційної роботи, робота психолога з батьками;

  • оволодіня уміннями застосовувати психодіагностичний інструментарій, обробляти та аналізувати результати обстеження, робити висновки щодо констатації та подальшого розвитку виявлених психологічних особливостей обстежуваних.


Основні завдання психодіагностичної практики:

  • задовольнити запити клієнтів (вчителів, батьків, учнів) щодо визначення особливостей психічних функцій, виявлення причин недоліків рівня розвитку, неуспішності окремих учнів та учнівських груп;

  • підготувати стимульний матеріал, провести психодіагностичне обстеження, заповнити протоколи та сформулювати психологічний діагноз по кожному запиту;

  • подати інформацію про результати обстеження замовникам та керівнику практики оформивши матеріали відповідно вимогам.


Обсяг завдання практики:

Протягом практики студент має обрати для обстеження:

  • 3 запити для iндивiдуальної дiагностики (це мають бути рiзновiковi учнi – молодший школяр, пiдлiток, старшокласник);

  • 2 запити для групової дiагностики (класи або неформальнi групи пiдлiткiв, старшокласникiв).

За результатами дiагностики необхiдно оформити протоколи обстежень, включаючи аналіз результатів, психологiчний дiагноз i рекомендацiї щодо подальшої роботи з обстежуваними.
Вимоги до оформлення документацiї:

Пiсля закiнчення практики (протягом тижня) студенти подають керiвнику таку документацiю:

1. Щоденник, звiт про проходження практики, характеристику від бази практики (Див. розділ І).

2. Матерiали психодiагностичного обстеження:

  • психодіагностичні методики і стимульнi матерiали, якi були використанi при обстеженнi; обов’язкове посилання на посiбник, з якого взятi методики;

  • протоколи обстеження (додатково вказати особливостi поведiнки клiєнта пiд час обстеження, мимовiльнi реакцiї);

  • узагальненi результати обстеження (зведена таблиця, опис одержаних даних, остаточний дiагноз, прогноз, рекомендацiї щодо вирiшення проблеми).


Принципи проведення психодіагностичного обстеження

  1. Врахування і захист інтересів дитини при вирішенні психолого-педагогічних задач;

  2. Раціональне поєднання якісної діагностики і кількісної, індивідуального підходу до інтерпретації даних з використанням стандартних процедур;

  3. Комплексний підхід при діагностиці індивідуально-психологічних особливостей обстежуваних;

  4. Доступність та практична користь психодіагностичної інформації для замовника (педагогів, батьків, учнів).


Психодіагностика в роботі психолога не є самоціллю. Психолог повинен запобігати перетворенню психологічної служби на реєстратуру за зразком реєстратур у медичних закладах. Для ефективного використання робочого часу психологу доцільно мати комплекс діагностичного інструментарію, який включає експрес-методики, комп’ютерні програми, які швидко здійснюють обробку результатів діагностики і в системі дають значно більшу інформацію про клієнта. Документація з психодіагностики ведеться з урахуванням необхідних і раціональних витрат на її оформлення.

Психолог повинен заповнювати і зберігати в таємниці ту документацію, яка є основою встановлення офіційного діагнозу і слугує для прийняття спільних рішень про подальшу корекційну та розвивальну роботу. Решта документації ведеться і зберігається в довільній формі у зведених таблицях, картках, альбомах.

У результаті психодіагностики психолог розв’язує такі завдання:

  1. Виявляє готовність дитини до школи.

  2. Проводить дослідження структури, стану взаємостосунків і психологічного клімату в учнівських колективах.

  3. Проводить діагностику учнів різного віку з метою виявлення динаміки психічного розвитку особистості чи окремих її сторін (за ініціативою чи з дозволу самих учнів).

  4. Проводить дослідження здібностей, інтересів, нахилів з метою надання їм допомоги у професійному чи особистісному самовизначенні, формуванні профільних класів.

  5. Проводить діагностику учнів для визначення форм і з’ясування причин асоціальної поведінки безпритульництва, крадіжок, алкоголізму і токсикоманії, низької успішності тощо.

  6. Досліджує проблеми в педагогічному колективі.


До компетенції та обов’язків практичного психолога системи освіти належать: виявлення особливостей психічного розвитку дитини, рівня сформованості певних психологічних новоутворень, відповідності ступеня розвитку умінь, навичок, особистісних та міжособистісних властивостей віковим закономірностям, вимогам суспільства тощо. Отже, саме психодіагностика як виявлення психологічних причин проблем, труднощів у навчанні й вихованні окремих учнів, визначення особливостей розвитку їхніх інтересів, здібностей, сформованості особистісних утворень, перебуває в центрі уваги шкільної психологічної служби. Завдання психодіагностики – надати інформацію про індивідуально-психічні властивості дітей, яка б була корисна їм самим та тим, хто з ними працює – учителям, вихователям, батькам.
Етапи проведення психодіагностичного обстеження
Психодiагностична робота практиканта будується у вiдповiдностi з етапами, кожен з яких повинен бути вiдображеним у змiстi документацiї:

  1. Вивчення психологiчного запиту;

  2. Формулювання психологiчної проблеми;

  3. Висунення гiпотез про причини означених явищ;

  4. Вибiр методiв дослiдження;

  5. Використання методiв;

  6. Формулювання психологiчного дiагнозу;

  7. Розробка рекомендацiй, складання психокорекцiйної або розвивальної програми.


Перший етап.

Початок роботи психолога-психодіагноста – вивчення звернення, яке має форму запиту вчителів, батьків або самих учнів. Зміст цих звернень, як правило, стосується проблем недостатнього рівня розвитку певних психічних функцій, виявлення причин неуспішності й недисциплінованості окремих учнів, особистісних та міжособистісних ускладнень, планів та перспектив особистісного зростання, професійного визначення тощо.

Будь-який запит є для психолога сигналом того, що в учня, можливо, є проблема, яку він не усвідомлює і яка потребує перевірки, уточнення.

Якщо запит від клієнтів відсутній, психолог здійснює його самостійно. Самозапит формулюється щодо конкретного учня або групи на підставі ознайомлення з особливостями їх навчальної діяльності, успішності, поведінки та характеру спілкування. Студент-практикант може ознайомитись із планами діагностичної роботи практичного психолога і взяти виконання завдань обстеження учнів на себе. Крім того, відвідавши уроки і провівши спостереження, практикант може самостійно визначити, які особливості учнів та класу вимагають додаткового вивчення.

Другий етап.

Запит або вимогу клієнта психолог перетворює у психологічну проблему. У багатьох випадках скарги клієнтів носять невизначений, розпливчастий характер, формулюються нечітко. Тому для визначення точності запиту, для наповнення конкретним змістом проблеми або сумніву необхідно провести спеціальну бесіду з особистістю, яка зробила запит. Бесіда має допоміжне значення – вона є засобом збирання первинної інформації про учня, допомагає з’ясувати і валідізувати його труднощі перед взаємодією із ним психолога.

Зміст бесіди фіксується у протоколі №1 збору первинної інформації (Додаток 3). Протокол практикант подає у матеріалах звіту.

Одержана під час попередньої бесіди інформація доповнюється вивченням документації (класний журнал, особова справа, робочі зошити тощо), опитуванням осіб, які спілкуються з обстежуваним, аналізом незалежних характеристик, спостереженням. Зібрані дані також відображаються у протоколі №1.

Формулювання психологічної проблеми здійснюється на основі вивчення всієї доступної попередньої інформації про клієнта. Воно має спиратися на аналіз усвідомлених та неусвідомлених проблем клієнта, новоутворень вікових періодів розвитку.

Загальні відомості про обстежуваного, короткий зміст психологічного запиту і психологічної проблеми (після уточнення) практикант фіксує у таблиці програми психодіагностичного обстеження (Додаток 2).
Третій етап.

Коли психологічна проблема з’ясована, чітко сформульована, висуваються гіпотези про причини порушень у спілкуванні, навчанні, вихованні, розвитку учня, про його потенційні можливості, спрямованість інтересів, особливості мотиваційної сфери тощо.

Таких гіпотез може бути декілька. В ході обстеження, психолог на основі нових даних, додаткових відомостей, одержаних під час бесіди, подальших спостережень, розповідей клієнта, може уточнювати, змінювати попередні гіпотези та формулювати інші.

Всі можливі гіпотетичні припущення записуються у графі таблиці (Додаток 2). Якщо психологічний запит сформульовано у вигляді конкретного завдання, наприклад “Визначити рівень інтелектуального розвитку”, “Продіагностувати властивості пам’яті або уваги”, “З’ясувати структуру колективу” тощо, гіпотеза може не формулюватись, але необхідно вказувати психічні властивості, якості, які подлягають діагностуванню.
Четвертий етап.

Правильний добір методів дослідження – один з найскладніших етапів діагностичної роботи психолога. Він обумовлюється необхідністю довести або спростувати висунуті гіпотези про причини психічних утруднень. Рекомендується складати комплекс діагностичних методик, який включає як високоформалізовані (тести, опитувальники, проективні методики), так і малоформалізовані (спостереження, опитування, експертні оцінки) техніки психологічного дослідження. Методики, які складають комплекс, повинні охоплювати якомога більше компонентів психіки, які стосуються поставленої проблеми. Застосування лише однієї методики суттєво знижує достовірність результатів обстеження.

Усі методики, які обираються для використання повинні відповідати вимогам валідності, надійності, стандартизованості!

Проблема використання психологічного інструментарію полягає не в тому, використовувати чи ні тести та інші методики, а в тому, з якою метою вони використовуються. Психологічні методики можна використовувати з метою жорсткого відбору обстежуваних, віднесення їх до певної групи, а також для виявлення причин окремих порушень або недоліків з метою їх корекції та сприяння подальшому розвиткові учасників педагогічного процесу.

В окремих випадках психологу потрібно одержати інформацію швидко і оперативно. Тому доцільним є використання методик, не пов’язаних з громіздкими процедурами проведення і обробки результатів. Експрес-методики у більшості базуються на якісному аналізі висловлювань, продуктів діяльності, способів виконання завдання тощо.

Практиканту - психологу важливо володіти широким і різноманітним арсеналом психодіагностичних методик, гнучко підходити до їх використання. Абсолютизація процедури і результатів використання, наприклад, тестів, веде до односторонньої оцінки особистості, оскільки при цьому не враховується багато психічних якостей, які не потрапили в процес тестування, але відіграють роль вирішального чинника психічного розвитку особистості.

Використовуючи різні методичні засоби, психолог одержує чіткішу картину індивідуальних особливостей клієнта, що дає змогу повною мірою виявити і дати психологічну оцінку причин психологічних проблем обстежуваного.

Перелік обраного для використання інструментарію практикант заносить у відповідну графу таблиці програми діагностичного обстеження (Додаток 2).
П’ятий етап.

Перед використанням діагностичного інструментарію необхідно проаналізувати всі складові психодіагностичної ситуації, продумати, в яких умовах буде відбуватись обстеження, ще раз переглянути обрані методики. Особливу увагу слід приділити підготовці стимульного матеріалу, впевнитись, що він стандартизований, без порушень і помилок.

Процедура і результати обстеження за кожною методикою протоколюються. Форма протоколу подана у додатку 4. Обов’язковим є посилання на джерело, з якого узято ту чи іншу методику. Орієнтовний список рекомендованих до використання джерел подається нижче.

До усіх протоколів додаються: копія самої методики і письмові матеріали виконання завдань обстежуваними (малюнки, заповнені бланки, відповіді на запитання, продукти діяльності тощо).

За результатами комплексного обстеження складається психодіагностична картка або загальна таблиця, в яких подається перелік рис, властивостей, якостей, що підлягали діагностуванню, та виявлені рівні розвитку кожної з них.
Загальні результати діагностичного обстеження




Психічні

властивості

Кількісний показник

Рівень

розвитку














Щоб більш глибоко і точно визначити причини того чи іншого психологічного явища або новоутворення, психолог повинен уміти відповідним чином поєднувати дані, одержані в результаті використання тестових або інших об’єктивних методик, з результатами спостереження і своїми власними судженнями. Л.Виготський акцентував увагу на тому, що встановлення симптомів ніколи автоматично не веде до діагнозу, що дослідник ні в якому разі не повинен ігнорувати власні думки, результати творчого тлумачення симптомів.
Шостий етап.

Важливий етап психодіагностичної роботи психолога – формулювання висновку про основні характеристики психічного розвитку або формування особистості обстежуваного.

Для постановки діагнозу недостатньо представити кількісні дані результатів обстеження. При описі і формулюванні остаточних висновків необхідні глибокий психологічний аналіз і грамотна інтерпретація комплексу різних показників. Діагноз ставиться не просто за результатами експериментального психологічного обстеження – він обов’язково передбачає зіставлення одержаних під час обстеження даних з життєвими показниками, із тим, як ці особливості виявляються в реальних ситуаціях. Велике значення під час встановлення діагнозу має також віковий аналіз одержаних даних, причому з урахуванням зони найближчого розвитку особистості обстежуваного.

Як зауважував К.Роджерс, вивчаючи поведінку дитини не тільки в штучних, а й у реальних життєвих ситуаціях, необхідно розуміти, що одержані психологічні дані вирізняються певною припустимою неточністю. Висновки завжди відносні, бо вони робляться на основі експериментів, досліджень, проведених за однією або кількома методиками і спрямовані на певну інтерпретацію. Тому діагноз повинен базуватися на критичному тлумаченні даних, що одержані з різних джерел.

Формулювання діагнозу обов’язково повинно містити і прогноз розвитку дитини на основі всіх етапів дослідження. Прогноз повинен мати два аспекти:

- рекомендовані заходи психолого-педагогічного впливу за умови своєчасного проведення з обстежуваним корекційно-розвивальної роботи;

- результати діяльності і поведінки дитини, якщо такої роботи проведено не буде.

У формулюванні діагнозу та прогнозу необхідно враховувати особливості замовника – вчителі, батьки, самі учні, - зміст представлених матеріалів повинен бути зрозумілим, рекомендації - ймовірними щодо їх здійснення.
Ефективність роботи практиканта - практичного психолога системи освіти, який виконує психодіагностичну функцію, залежить від рівня його професійної підготовленості, яка, окрім безумовного знання дитячої та педагогічної психології, потребує відповідного рівня володіння різноманітними психологічними методами обстеження дитини, високого власного інтелектуального та особистісного розвитку. Тільки за цих умов він зможе грамотно інтерпретувати одержані діагностичні дані, робити висновки на основі аналізу результатів дослідження психічних процесів, станів і ознак, визначати умови, необхідні для подальшого розвитку дитини.
Орієнтовний перелік діагностичних методик

(у дужках вказано номери зі списку збірок діагностичного інструментарію)

Психодіагностика молодших школярів

Методики вивчення уваги та сприймання:

  • “Знайди відмінності” (13, 20)

  • методика дослідження спостережливості (3, 19)

  • визначення обсягу сприймання (19)

  • “Запам’ятай та розстав крапки”: визначення обсягу уваги (10, 11)

  • “Коректурна спроба” (тест Бурдона) (2, 11, 12, 15, 17)

  • “Постав значки”: дослідження переключення та розподілу уваги (11, 19)

  • “Кільця Ландольта”: визначення продуктивності та стійкості уваги (11)



  1   2   3   4

перейти в каталог файлов
Образовательный портал Как узнать результаты егэ Стихи про летний лагерь 3агадки для детей
Образовательный портал Как узнать результаты егэ Стихи про летний лагерь 3агадки для детей