Системи та методи аналізу активів
Важливою складовою механізму управління активами підприємства є системи та методи їх аналізу.
Аналіз активів представляє собою процес дослідження результативних показників їхнього формування та використання на підприємстві з ціллю виявлення резервів подальшого підвищення ефективності їх функціонування.
Для вирішення конкретних задач аналітичного дослідження, застосовують ряд спеціальних систем та методів аналізу активів, що дозволяють отримати комплексну кількісну оцінку результатів їхнього багатоаспектного функціонування на підприємстві як в статиці, так і в динаміці. В теорії фінансового менеджменту в залежності від використовуваних методів, розрізняють наступні системи фінансового аналізу, що проводиться на підприємстві під час дослідження функціонування активів: горизонтальний фінансовий аналіз; вертикальний фінансовий аналіз; порівняльний фінансовий аналіз; аналіз фінансових коефіцієнтів; інтегральний фінансовий аналіз. (рис 3).
Горизонтальний (або трендовий) фінансовий аналіз базується на вивченні динаміки окремих фінансових показників в часі. В процесі користування цією системою аналізу, розраховуються темпи росту (приросту) окремих показників фінансової звітності за ряд періодів і визначаються загальні тенденції їхньої зміни (або тренду). В системі управління активами найбільш розповсюдженими є наступні види горизонтального аналізу:
Дослідження динаміки показників звітного періоду в порівнянні з показниками попереднього (наприклад з показниками попереднього місяця, кварталу, року).
Дослідження динаміки показників звітного періоду в порівнянні з показниками аналогічного періоду минулого року (наприклад, показників другого кварталу попереднього року). Цей вид горизонтального фінансового аналізу застосовується на підприємствах з яскраво вираженими сезонними особливостями господарської діяльності
Дослідження динаміки показників за ряд попередніх періодів. Ціллю цього виду аналізу є виявлення тенденцій зміни окремих показників, які характеризують результати функціонування активів підприємства (визначення лінії тренду в динаміці). Результати такого аналізу в цілях наглядності рекомендують оформлювати графічно, що полегшує визначення лінії тренду.(рис.4).
Всі види горизонтального (трендового) аналізу активів доповнюються як правило дослідженнями впливу окремих факторів на зміну відповідних результативних показників. Результати такого аналітичного дослідження дозволяють побудувати відповідні динамічні факторні моделі, які потім використовуються в процесі планування окремих напрямків розвитку активів.
Вертикальний (або структурний) фінансовий аналіз базується на структурному розкладанні окремих показників фінансової звітності підприємства. В процесі здійснення цього аналізу розраховується питома вага окремих структурних складових агрегованих фінансових показників. В системі управління активами найбільшого поширення набули наступні види агрегованого (структурного) аналізу:
Структурний аналіз об’єму використання активів по видам господарської діяльності. Такий аналіз слугує передумовою розрахунку показників ефективності використання активів в розрізі окремих видів діяльності і проведення відповідного факторного аналізу цієї ефективності в цілому по підприємству.
Структурний аналіз об’єму і складу активів за внутрішніми підрозділам підприємства («центрами витрат»). Результати цього аналізу являються базою проведення наступного поглибленого порівняльного і факторного аналізів ефективності використання активів окремими структурними підрозділами.
Структурний аналіз використовуваних операційних поза оборотних і оборотних активів підприємства. Такий аналіз слугує основною передумовою дослідження оборотності активів підприємства в розрізі окремих видів його господарських циклів, а також базою розрахунків показників ефективності використання конкретних видів цих активів.
Результати вертикального (структурного) аналізу активів зазвичай також оформлюють графічно (рис. 5).
Порівняльний фінансовий аналіз базується на співставленні окремих груп аналогічних між собою. В процесі використання цієї системи аналізу розраховуються розміри абсолютних та відносних відхилень порівняних показників. В системі управління активами найбільш розповсюдженою стали наступні види порівняльного фінансового аналізу.
Порівняльний аналіз показників функціонування активів підприємства та середньогалузевих показників. В процесі цього аналізу виявляється ступінь відхилення основних результатів формування і використання активів даного підприємства з аналогічними середньогалузевими параметрами з ціллю оцінки своєї конкурентної позиції в цій сфері господарської діяльності та виявлення резервів для подальшого підвищення ефективності їхнього функціонування.
Порівняльний аналіз показників функціонування активів даного підприємства і підприємств-конкурентів. В процесі цього аналізу виявляють ступінь відхилення основних результатів формування та використання активів даного підприємства з аналогічними середньогалузевими параметрами з ціллю оцінки своєї конкурентної позиції в цій сфері господарської діяльності та виявлення резервів для подальшого підвищення ефективності їхнього функціонування. В процесі цього аналізу виявляють слабкі сторони діяльності підприємства в сфері використання його активів з метою розробки заходів по підвищенню його конкурентної позиції на конкретному регіональному ринку.
Порівняльний аналіз показників функціонування активів в розрізі внутрішніх структурних підрозділів даного підприємства (його «центрів відповідальності»). Такий аналіз проводиться з метою порівняльної оцінки та пошуку резервів підвищення ефективності формування та використання активів внутрішніх підрозділів підприємства.
Порівняльний аналіз звітних та планових (нормативних) показників функціонування активів. Такий аналіз складає основу організованого на підприємстві контроллінгу активів. В процесі цього аналізу виявляють ступінь відхилення звітних показників від планових (нормативних), виявляються причини цих відхилень та формуються висновки що до необхідності корекції окремих напрямків господарської діяльності підприємства, пов’язаної з використанням його активів.
Аналіз фінансових коефіцієнтів (R-аналіз) базується на розрахунку співвідношень різних абсолютних показників фінансової діяльності підприємства між собою. В процесі використання цієї системи аналізу виявляються різні відносні показники, що характеризують окремі результати функціонування активів підприємства та ступінь їхнього впливу на загальний рівень фінансового стану підприємства. В системі управління активами найбільш розповсюдженими є наступні групи аналітичних фінансових коефіцієнтів: коефіцієнти оцінки продуктивності активів; коефіцієнти оцінки ліквідності активів; коефіцієнти оцінки оборотності активів.
Коефіцієнти оцінки рентабельності активів характеризують їхню здатність генерувати необхідний прибуток в процесі господарської діяльності і визначають загальну ефективність як сукупного їхнього використання, так і окремих видів. Для проведення такої оцінки використовуються наступні основні показники:
Коефіцієнт рентабельності всіх використовуваних активів чи коефіцієнт економічної рентабельності (Ра). Він характеризує рівень чистого прибутку, згенерованого всіма активами підприємства, що знаходяться в его використанні на балансі. Розрахунок цього показника здійснюється за формулою:
Де ЧП – загальна сума чистого прибутку підприємства, отримана від усіх видів господарської діяльності в розглянутому періоді;
 - середня вартість всіх використовуваних чистих активів підприємства в розглянутому періоді (розрахована як середня хронологічна);
Коефіцієнт рентабельності чистих активів чи коефіцієнт фінансової рентабельності (Рча). Він характеризує рівень чистого прибутку, генерованого активами, сформованими за рахунок власного капіталу підприємства. При розрахунку даного показника використовується наступна формула:
Де ЧП – загальна сума чистого прибутку підприємства, отримана від усіх видів господарської діяльності в розглянутому періоді;
 - середня вартість чистих активів (активів, сформованих за рахунок власного капіталу) підприємства в розглянутому періоді (розрахована як середня хронологічна);
Коефіцієнт рентабельності операційних активів підприємства (Роа). Цей показник показує рівень генерування прибутку сукупними активами, що використовуються в операційній діяльності підприємстві підприємства. Він може бути розрахований як:
Де ЧПрп – сума чистого прибутку підприємства від реалізації продукції (від операційної діяльності) в розглянутому періоді;
 – середня вартість сукупних активів підприємства, використаних в операційному процесі в розглянутому періоді (розрахована як середня хронологічна);
Коефіцієнт рентабельності інвестиційних активів підприємства (Ріа). Цей показник характеризує прибутковість використаних активів, задіяних в інвестиційний діяльності підприємства. Розрахунок цього показника здійснюється за наступною формулою:
Де ЧПі – сума чистого прибутку, отримана від всіх видів інвестиційної діяльності підприємства в розглянутому періоді;
 - середня вартість сукупних активів підприємства, використаних в інвестиційному процесі в розглянутому періоді (розраховується як середня хронологічна);
Коефіцієнт рентабельності операційних поза оборотних активів підприємства (Рова). Він дає уявлення про ефективність використання сукупних основних засобів та необоротних активів, задіяних у операційній діяльності підприємства. Для розрахунку цього показника використовується наступна формула:
Де ЧПрп – сума чистого прибутку підприємства від реалізації продукції (від операційної діяльності) в розглянутому періоді;
 – середня вартість операційних необоротних активів (виробничих основних засобів і нематеріальних акивів) підприємства в розглянутому періоді (розрахована як середня хронологічна).
Коефіцієнт оцінки продуктивності активів характеризує рівень їхньої віддачі в процесі використання в операційній діяльності підприємства. Відповідно, продуктивність активів визначається лише за тими їхніми видами, які задіяні в операційному процесі підприємства. Для проведення такої оцінки використовують наступні основні коефіцієнти.
Коефіцієнти продуктивності сукупних операційних активів (ПРоа). Він характеризує об’єм випуску продукції в розрахунку на одиницю сукупних активів, задіяних в операційному процесі. Розрахунок цього показника здійснюється за наступною формулою:
Де ОВП – об’єм виробництва валової продукції підприємства в розглянутому періоді;
 - середня вартість сукупних активів підприємства, використовуваних в операційному процесі в розглянутому періоді (розрахована як середня хронологічна);
Коефіцієнт продуктивності операційних необоротних активів (Прова). Він надає уявлення про виробничу віддачу основних сукупних засобів і нематеріальних активів, задіяних в операційній діяльності підприємства. Для розрахунку цього показника використовується наступна формула:
Де ОВП - об’єм виробництва валової продукції підприємства в розглянутому періоді;
- середня вартість операційних необоротних активів (основних виробничих засобів і нематеріальних активів) підприємства в розглянутому періоді (розрахована як середня хронологічна);
Коефіцієнти продуктивності (фондовіддачі) основних виробничих засобів (ПРпос). Він надає уявлення про об’єм випуску продукції на одиницю використаних основних виробничих засобів підприємства. Розрахунок показника здійснюється за наступною формулою:
Де ОВП – об’єм виробництва валової продукції підприємства в розглянутому періоді;
 – середня вартість основних виробничих засобів підприємства в розглянутому періоді (розрахована як середня хронологічна);
Коефіцієнти оцінки ліквідності активів характеризують можливість підприємства своєчасно розраховуватися за своїми поточними фінансовими зобов’язаннями за рахунок оборотних активів різного рівня ліквідності. Проведення такої оцінки потребує попереднього групування оборотних активів підприємства за рівнем ліквідності. Для проведення оцінки ліквідності активів (рівня платоспроможності підприємства) в процесі фінансового аналізу використовуються наступні показники:
Коефіцієнт абсолютної ліквідності або «кислотний тест» Він показує, у якій мірі всі поточні фінансові зобов'язання підприємства забезпечені наявними в нього готовими коштами платежу на певну дату. Розрахунок коефіцієнта здійснюється за формулою:
де ГА - сума грошових активів підприємства на певну дату;
КФВ - сума короткострокових фінансових вкладень підприємства на певну дату;
ЗБк – сума всіх короткострокових (поточних) фінансових зобов'язань підприємства на певну дату;
коефіцієнт проміжної платоспроможності (КПрП). Він показує, у якій мірі всі короткострокові (поточні) фінансові зобов'язання можуть бути задоволені за рахунок його високоліквідних активів (включаючи готові кошти платежу). Для визначення цього показника використовується така формула:
де ГА - сума грошових активів підприємства (середня або на певну дату);
КФВ - сума короткострокових фінансових вкладень (середня або на певну дату);
ДЗ - сума дебіторської заборгованості всіх видів (середня або на певну дату);
ЗБк – сума всіх короткострокових (поточних) фінансових зобов'язань підприємства (середня або на певну дату);
коефіцієнт поточної платоспроможності (КПП). Він показує, у якій мірі вся заборгованість за короткостроковими (поточними) фінансовими зобов'язаннями може бути задоволена за рахунок усіх його поточних (оборотних) активів. Розрахунок цього показника здійснюється за формулою:
де ОА - сума всіх оборотних активів підприємства (середня або на певну дату);
ЗБк – сума всіх короткострокових (поточних) фінансових зобов'язань підприємства (середня або на певну дату);
загальний коефіцієнт співвідношення дебіторської й кредиторської заборгованості (КДКз). Він характеризує загальне співвідношення розрахунків за цими видами заборгованості підприємства. Обчислення цього показника здійснюється за формулою:
де ДЗз – загальна сума дебіторської заборгованості підприємства всіх видів (середня або на певну дату);
КЗз – загальна сума кредиторської заборгованості підприємства всіх видів (середня або на певну дату);
коефіцієнт співвідношення дебіторської й кредиторської заборгованості за комерційними операціями (КДКк). Цей показник характеризує співвідношення розрахунків за придбану й поставлену продукцію. Для визначення цього показника використовується формула:
де ДЗп – сума дебіторської заборгованості підприємства за продукцію (товари, роботи, послуги), розрахована як середня або на певну дату;
КЗп – сума кредиторської заборгованості підприємства за продукцію (товари, роботи, послуги), розрахована як середня або на певну дату;
Коефіцієнти оцінки оборотності активів характеризують наскільки швидко сформовані активи обертаються в процесі господарської діяльності підприємства. В певній мірі вони являються індикатором його ділової активності. Для оцінки оборотності активів підприємства використовують наступні формули:
Коефіцієнт оборотності всіх використовуваних активів в розглянутому періоді (КОа). Цей показник знаходиться за наступною формулою:
Де ОР – загальний об’єм реалізації продукції в розглянутому періоді;
 - середня вартість всіх використовуваних активів підприємства в розглянутому періоді (розрахована як середня хронологічна);
Коефіцієнт оборотності операційних активів в розглянутому періоді (КОопа). Його розраховують за наступною формулою:
Де ОР – загальний об’єм реалізації продукції в розглянутому періоді;
 - середня вартість сукупних операційних активів підприємства в розглянутому періоді (розрахована як середня хронологічна);
Коефіцієнт оборотності оборотних активів в розглянутому періоді (КОоа). Цей показник розраховується як:
Де ОР – загальний об’єм реалізації продукції в розглянутому періоді;
 - середня вартість оборотних активів в розглянутому періоді, (розрахована як середня хронологічна);
Період обороту всіх використовуваних активів в днях (ПОа). Цей показник може бути розрахований за наступними формулами:
Де  - середня вартість сукупних операційних активів підприємства в розглянутому періоді (розрахована як середня хронологічна);
ОРо – одноденний об’єм реалізації продукції в розглянутому періоді;
Д – кількість днів в розглянутому періоді;
КОа – коефіцієнт оборотності всіх використаних активів в розглянутому періоді;
Період обороту операційних активів (ПОопа). Для розрахунку цього показника використовують наступні формули:
Де - середня вартість сукупних операційних активів підприємства в розглянутому періоді (розрахована як середня хронологічна);
ОРо – одноденний об’єм реалізації продукції в розглянутому періоді;
Д – кількість днів в розглянутому періоді;
КОопа – коефіцієнт оборотності операційних активів в розглянутому періоді;
Період обороту оборотних активів в днях (ПОоа). Цей показник розраховується за формулами:
Де - середня вартість оборотних активів в розглянутому періоді, (розрахована як середня хронологічна);
ОРо – одноденний об’єм реалізації продукції в розглянутому періоді;
Д – кількість днів в розглянутому періоді;
Період обороту операційних необоротних активів в роках (ПОва). Цей показник розраховується як:
Де ОРг – річний обсяг реалізації продукції; - середньорічна вартість операційних необоротних активів (розрахована як середня хронологічна);
НА – середня норма амортизаційних відрахувань. За розглянутими принциповими формулами, кількість оборотів може бути при необхідності розрахована і за окремими елементами оборотних і необоротних активів.
Інтегральний фінансовий аналіз дозволяє отримати найбільш поглиблену (багатофакторну) оцінки умов формування окремих агрегованих фінансових показників. В управлінні активами найбільше розповсюдження отримали наступні системи інтегрованого фінансового аналізу:
Дюпонівська система інтегрального аналізу ефективності використання активів підприємства. Ця система фінансового аналізу розроблена фірмою «Дюпон» (США), передбачає розкладання показника «коефіцієнта рентабельності активів» на ряд окремих фінансових коефіцієнтів його формування, взаємопов’язаних в єдину систему
Де
Умовні позначення: ЧП – сума чистого прибутку; Р – об’єм реалізації продукції; А – середня сума всіх активів; ВД – сума валового доходу; В – сума витрат; Пп – сума податків, сплачена за рахунок прибутків; ОА – середня сума оборотних активів; НА – середня сума необоротних активів.
В основі цієї системи аналіза лежить «Модель Дюпона», у відповідності до якої коефіцієнт рентабельності використаних активів підприємства являє собою добуток коефіцієнта рентабельності реалізації продукції на коефіцієнт оборотності активів:
Де Ра – коефіцієнт рентабельності використаних активів;
Ррп – коефіцієнт рентабельності реалізації продукції;
КОа – коефіцієнт оборотності активів.
Для інтерпретації результатів, отриманих при розрахунку «Моделі Дюпона», може бути використана спеціальна матриця:
Ріст коефіцієнтів оборотності активів - КОа
Низьке значення коефіцієнта рентабельності активів – Ра (при низькому значенні Ррп і низькому значенні КОа)
|
Середнє значення коефіцієнту рентабельності активів – Ра (при низькому значенні Ррп і високому значенні КОа)
|
Середнє значення коефіцієнта рентабельності активів – Ра (при високому значенні Ррп і низькому значенні КОа)
|
Високе значення коефіцієнта рентабельності активів – Ра (при високому значенні Ррп і високому значенні КОа)
|
Рис. Матриця оцінки результату інтегрального аналізу коефіцієнта рентабельності активів підприємства.
За допомогою вказаної матриці можна виявити основні резерви подальшого підвищення рентабельності активів підприємства – збільшити рентабельність реалізації продукції; прискорити оборотність активів; використовувати обидва напрямки.
Система СВОТ-аналізу (SWOT-analysis). Назва цієї системи представляє собою абревіатуру заголовних термінів, що характеризують об’єкти цього аналізу.
S – strehgths (сильні сторони підприємства);
W – weaknesses (слабкі сторони підприємства);
O – opportunities (можливості розвитку підприємства);
T – treats (загрози розвитку підприємства);
Основним змістом СВОТ-аналізу є дослідження характеру сильних і слабких сторін підприємства і частини можливого ефективного використання активів, а також позитивного чи негативного впливу зовнішніх (екзогенних) факторів на умови їхнього розвитку в майбутньому періоді. Результати СВОТ-аналізу підприємства як правило представляються графічно по комплексному дослідженню впливу окремих факторів на потенціал розвитку та ефективного використання активів підприємства.
Об’єктивно-орієнтована система інтегрального аналізу формування активів підприємства. Концепція інтегрованого об’єктно-орієнтованого аналізу, розроблена фірмою «Модернсофт» (США), базується на використання комп’ютерної технології та спеціального пакету прикладних програм. Основою цієї концепції є подання моделі формування активів (або іншого показника) підприємства у вигляді сукупності взаємодіючих первинних фінансових блоків, моделюючих «класи» елементів, безпосередньо формуючих сума активів. Користувач сам визначає систему таких блоків і класів, виходячи зі специфіки господарської діяльності підприємства, щоб у відповідності до бажаної степені деталізації представити в моделі всі ключові елементи формування активів. Після побудови моделі користувач заповнює всі блоки кількісними характеристиками у відповідності до звітної інформації підприємства. Систему блоків і класів можна розширювати та поглиблювати по мірі зміни напрямку діяльності підприємства і появи більш детальної інформації щодо процесу формування активів.
Інтегральна система портфельного аналізу. Ций аналіз заснований на використанні «портфельної теорії», у відповідності до якої рівень прибутковості портфелю фондових інструментів розглядається в одній зв’зці з рівнем ризику портфелю (система «прибуток – ризик»). У відповідності до цієї теорії можна за рахунок формування «ефективного портфелю» (відповідного підбору конкретних цінних паперів) знизити рівень портфельного ризику і відповідно підвищити співвідношення рівня прибутку та ризику. Процес аналізу та підбору в портфель таких цінних паперів і складає основу використання цієї інтегральної теорії.
 перейти в каталог файлов
| Образовательный портал
Как узнать результаты егэ
Стихи про летний лагерь
3агадки для детей |
Скачать 52.05 Kb.