Тема 2_укр. Тема Сутність і функції управління формуванням капіталу
 Скачать 125.5 Kb.
| Образовательный портал Как узнать результаты егэ Стихи про летний лагерь 3агадки для детей |
| Тема 2. Сутність і функції управління формуванням капіталу
1. Сутність, мета й завдання управління формуванням капіталу Управління формуванням капіталу - один з функціональних напрямків менеджменту капіталу - органічно входить у систему фінансового менеджменту, що оформився в спеціалізовану сферу знань на рубежі ХIХ - ХХ століть. Місце системи управління формуванням капіталу в загальній системі управління підприємством може бути проілюстровано наступною схемою ієрархії управління (рис. 1).  Рис. 1. Місце системи управління формуванням капіталу в загальній ієрархічній системі управління підприємства На первісному етапі свого розвитку система управління формуванням капіталу розглядала лише питання, пов'язані із залученням капіталу з різних джерел при створенні нових фірм і компаній. Основним об'єктом цього управління були вартість і структура капіталу. За столітній період свого розвитку система управління формуванням капіталу значно розширила коло розглянутих проблем, включивши у свою орбіту питання оцінки ефективності залучення капіталу з різних джерел; оптимізації форм залучення капіталу; урахування ризиків, пов'язаних з формуванням капіталу; конкретних механізмів формування капіталу підприємств окремих організаційно-правових форм, розмірів, форм власності й ін. У нашій країні практика ефективного управління формуванням капіталу перебуває поки лише в стадії становлення, зіштовхуючись із об'єктивними економічними труднощами ринкової економіки, недостатньо розвиненим ринком капіталу, низьким рівнем пропозиції вільних фінансових коштів і сучасних капітальних товарів, недосконалістю нормативно-правової бази, недостатнім рівнем підготовки фахівців до роботи в кризових економічних умовах. Подальше просування країни по шляху ринкових реформ і подолання кризових економічних тенденцій дасть змогу повною мірою використати теоретичні результати й практичний досвід управління формуванням капіталу. Управління формуванням капіталу являє собою систему принципів і методів розробки й реалізації управлінських рішень, пов'язаних із установленням оптимальних параметрів його обсягу й структури, а також з його залученням з різних джерел й у різноманітних формах для здійснення господарської діяльності підприємства. Ефективне управління формуванням капіталу підприємства забезпечується реалізацією ряду принципів, основними з яких є такі (рис. 2). 1. Інтегрованість із загальною системою управління підприємством. Фінансування всіх сфер діяльності підприємства прямо або побічно пов'язане з формуванням капіталу, зміною його обсягу й структури. Управління формуванням капіталу безпосередньо пов'язано з усіма іншими напрямками фінансового менеджменту, інноваційним менеджментом, менеджментом персоналу й деяких інших видів функціонального менеджменту. Це визначає необхідність органічної інтегрованості управління формуванням капіталу з іншими функціональними системами управління й із загальною системою управління підприємством.  Рис. 2. Основні принципи управління формуванням капіталу. 2. Комплексний характер формування управлінських рішень. Всі управлінські рішення в сфері формування обсягу й структури капіталу, його залучення з різних джерел й у різноманітних формах найтіснішим образом взаємозалежні й спричиняють прямий або непрямий вплив на подальшу ефективність його використання й результати фінансової діяльності підприємства в цілому. Тому управління формуванням капіталу повинне розглядатися як комплексна функціональна керуюча система, що забезпечує розробку взаємозалежних управлінських рішень, кожне з яких здійснює свій внесок у загальну результативність діяльності підприємства. 3. Високий динамізм управління. Навіть найбільш ефективні управлінські рішення в сфері формування обсягу й структури капіталу, схем фінансування окремих видів діяльності й господарських операцій, що розроблені й реалізовані на підприємстві в попередньому періоді, не завжди можуть бути повторно використані на наступних етапах його господарської діяльності. Насамперед, це пов'язано з високою динамікою факторів зовнішнього середовища в умовах ринкової економіки, і в першу чергу, - зі зміною кон'юнктури ринку капіталу. Крім того, змінюються в часі й внутрішні умови функціонування підприємства, особливо на етапах переходу до наступних стадій його життєвого циклу. Тому системі управління формуванням капіталу повинен бути властивий високий динамізм, що враховує зміну факторів зовнішнього середовища, потенціалу формування власних фінансових ресурсів, темпів економічного розвитку, форм організації виробничої й фінансової діяльності, фінансового стану й інших параметрів функціонування підприємства. 4. Варіативність підходів до розробки окремих управлінських рішень. Реалізація цього принципу припускає, що підготовка кожного управлінського рішення в сфері формування обсягу й структури капіталу, вибору джерел і форм його залучення підприємством повинна враховувати альтернативні можливості дій. При наявності альтернативних проектів управлінських рішень у цій сфері їхній вибір для реалізації повинен бути заснований на системі критеріїв, що визначають фінансову ідеологію, фінансову стратегію або конкретну фінансову політику підприємства. Система таких критеріїв в сфері формування капіталу встановлюється самим підприємством. 5. Орієнтованість на стратегічні цілі розвитку підприємства. Якими б ефективними не здавалися ті або інші проекти управлінських рішень в сфері формування обсягу й структури капіталу, вибору схем фінансування окремих видів діяльності й господарських операцій у поточному періоді, вони повинні бути відхилені, якщо вони вступають у протиріччя з місією (головною метою діяльності) підприємства, стратегічними напрямками його розвитку, підривають економічну базу формування високих розмірів власних фінансових ресурсів за рахунок внутрішніх джерел й ефективного використання капіталу в майбутньому періоді. Ефективна система управління формуванням капіталу, організована з урахуванням викладених принципів, створює основу високих темпів нарощення ресурсного потенціалу підприємства, забезпечення необхідної фінансової його стабільності в процесі розвитку, постійного росту його ринкової вартості. З урахуванням змісту й принципів управління формуванням капіталу визначаються його цілі й завдання. Розглядаючи головну мету управління формуванням капіталу, слід зазначити, що вона нерозривно пов'язана з головною метою фінансового менеджменту в цілому й реалізується з нею в єдиному комплексі. З розвитком фінансового менеджменту змінювалися й підходи економістів до визначення його головної мети. У генезисі цієї проблеми можна виділити три основних підходи. 1. Класична економічна теорія стверджувала, що головною метою фінансової діяльності підприємства є максимізація прибутку. Ця мета випливала з положення А. Сміта, що максимізація прибутку окремим суб'єктом господарювання веде до максимізації всього суспільного добробуту (overal economic welfare). Уперше вона була чітко сформульована в 1838 році французьким економістом А. Курне й потім розвинена в роботах представників неокласичної школи. Реалізація цієї мети забезпечувалася шляхом досягнення рівності показників граничного доходу й граничних витрат підприємства. Однак згодом це формулювання головної мети фінансової діяльності підприємства було піддано критиці багатьма економістами. Так було доведено, що максимізація прибутку далеко не завжди забезпечує необхідні темпи економічного розвитку підприємства. Отриманий високий по сумі й рівню прибуток може бути повністю витрачений на мету поточного споживання, у результаті чого підприємство буде позбавлено основного джерела формування власних фінансових ресурсів для свого майбутнього розвитку (а підприємство, що не розвивається, втрачає в перспективі досягнуту конкурентну позицію на ринку, скорочує потенціал нарощування власного капіталу за рахунок внутрішніх джерел, що в остаточному підсумку приводить до зниження його ринкової вартості). Крім того, високий рівень прибутку підприємства може досягатися при високому рівні фінансового ризику, пов'язаного з формуванням капіталу й таким, що генерує загрозу банкрутства. Тому в ринкових умовах максимізація прибутку може виступати як одне з найважливіших завдань фінансової діяльності підприємства або як критерій оцінки ефективності сформованого ним капіталу, але не як головна мета фінансового управління . 2. Теорія стійкого економічного зростання, що розвивається багатьма економістами наступних поколінь, головною метою фінансової діяльності висуває забезпечення фінансової рівноваги в процесі його розвитку. На їхню думку, реалізація цієї мети забезпечує тривалий безкризовий розвиток підприємства й поступальне розширення обсягу його господарської діяльності. Разом з тим, така ціль фінансової діяльності підприємства, мінімізуючи рівень фінансових ризиків, пов'язаних з формуванням капіталу, не дає змогу реалізувати повною мірою всі резерви зростання рентабельності його використання. Крім того, механізм реалізації цієї мети недостатньо пов'язаний із коливаннями кон'юнктури ринку капіталу, які змінюють параметри формування капіталу конкретного підприємства при заданих темпах його економічного розвитку. У зв'язку з викладеним, досягнення й підтримка фінансової рівноваги не може розглядатися як головна мета фінансової діяльності підприємства (хоча і є одним із важливих завдань управління формуванням капіталу). 3. Сучасна економічна теорія як головна мета фінансової діяльності підприємства висуває забезпечення максимізації добробуту власників підприємства,, що одержує конкретне вираження в максимізації ринкової вартості підприємства. Це положення поділяється всіма сучасними теоретиками в сфері фінансового менеджменту, тому що на їхню думку вона щонайкраще реалізує кінцеві фінансові інтереси власників підприємства. У цій головній меті одержують відбиття фактори часу, прибутковості й ризику, що є більш повним відображенням мотивації фінансової діяльності підприємства. З урахуванням викладеного, головною метою фінансового менеджменту, (а відповідно й управління формуванням капіталу) є забезпечення максимізації добробуту власників підприємства в поточному й перспективному періоді. У процесі реалізації своєї головної мети управління формуванням капіталу спрямовано на рішення наступних основних завдань (табл. 1). Таблиця 1 Система основних завдань, спрямованих на реалізацію головної мети управління формуванням капіталу
1. Формування достатнього обсягу капіталу, що забезпечує необхідні темпи економічного розвитку підприємства. Це завдання реалізується шляхом визначення загальної потреби в капіталі для фінансування необхідних підприємству активів, формування схем фінансування оборотних і позаоборотних активів, розробки системи заходів щодо залучення різних форм капіталу із передбачених джерел. 2. Забезпечення умов досягнення максимальної прибутковості капіталу при передбаченому рівні фінансового ризику. Максимальна прибутковість (рентабельність) капіталу може бути забезпечена на стадії його формування за рахунок мінімізації середньозваженої його вартості, оптимізації співвідношення власного й позикового видів залученого капіталу, залучення таких його форм, які в конкретних умовах господарської діяльності підприємства генерують найбільш високий рівень прибутку. Вирішуючи це завдання, необхідно мати на увазі, що максимізація рівня прибутковості капіталу досягається, як правило, при істотному зростанні рівня фінансових ризиків, пов'язаних з його формуванням, тому що між цими двома показниками існує прямий зв'язок. Тому максимізація прибутковості капіталу, що формується, повинна забезпечуватися в межах припустимого фінансового ризику, конкретний рівень якого встановлюється власниками або менеджерами підприємства з урахуванням їхнього фінансового менталітету (відносини до ступеня припустимого ризику при здійсненні господарської діяльності). 3. Забезпечення мінімізації фінансового ризику, пов'язаного з формуванням капіталу, при передбаченому рівні його прибутковості. Якщо рівень прибутковості капіталу, що формується, заданий або спланований заздалегідь, важливим завданням є зниження рівня фінансового ризику операцій, що забезпечують досягнення цієї прибутковості. Така мінімізація рівня ризиків може бути забезпечена шляхом диверсифікованості форм залученого капіталу, оптимізації структури джерел його формування, уникнення окремих фінансових ризиків, ефективних форм їх внутрішнього й зовнішнього страхування. 4. Забезпечення постійної фінансової рівноваги підприємства в процесі його розвитку. Така рівновага характеризується високим рівнем фінансової стабільності й платоспроможності підприємства на всіх етапах його розвитку й забезпечується формуванням оптимальної структури капіталу і його авансуванням у необхідних обсягах у високоліквідні види активів. Крім того, фінансова рівновага може бути забезпечена раціоналізацією складу капіталу, що формується, по періоду його залучення, зокрема, за рахунок збільшення питомої ваги перманентного капіталу. 5. Забезпечення достатнього рівня фінансового контролю над підприємством з боку його засновників. Такий фінансовий контроль забезпечується контрольним пакетом акцій (контрольною часткою в пайовому капіталі) у руках первісних засновників підприємства. На стадії наступного формування капіталу в процесі розвитку підприємства необхідно стежити за тим, щоб залучення власного капіталу із зовнішніх джерел не привело б до втрати фінансового контролю й поглинанню підприємства сторонніми інвесторами. 6. Забезпечення достатньої фінансової гнучкості підприємства. Вона характеризує здатність підприємства швидко формувати необхідний обсяг додаткового капіталу з несподіваною появою високоефективних інвестиційних пропозицій або нових можливостей прискорення економічного зростання. Необхідна фінансова гнучкість забезпечується в процесі формування капіталу за рахунок оптимізації співвідношення власних і позикових його видів, довгострокових і короткострокових форм його залучення, зниження рівня фінансових ризиків. Всі розглянуті завдання управління формуванням капіталу підприємства найтіснішим образом взаємозалежні, хоча окремі з них і носять різнонаправлений характер (наприклад, забезпечення умов досягнення максимальної прибутковості капіталу й мінімізації рівня фінансового ризику, пов'язаного з його формуванням; формування достатнього обсягу капіталу й забезпечення постійної фінансової рівноваги підприємства в процесі його розвитку; забезпечення достатнього рівня фінансового контролю над підприємством з боку його засновників і формування достатнього обсягу капіталу й т.п.). Тому в процесі управління формуванням капіталу підприємства окремі завдання повинні бути оптимізовані між собою для найбільш ефективної реалізації його головної мети. Ранжирування окремих завдань управління формуванням капіталу здійснюється шляхом завдання ваг кожної з них, виходячи з їхньої пріоритетності з позиції розвитку підприємства й фінансового менталітету його власників або менеджерів. 2. Функції й механізм управління формуванням капіталу Система управління формуванням капіталу реалізує свою головну мету й основні завдання шляхом здійснення певних функцій. Ці функції підрозділяються на дві основні групи, обумовлені комплексним змістом розглянутої системи управління: 1. Функції управління формуванням капіталу підприємства як керуючої системи. Ці функції є складовими частинами будь-якого процесу управління (будь-якої керуючої системи) поза залежністю від спеціалізації діяльності підприємства, його організаційно-правової форми, розміру, форми власності й т.п. У теорії управління ці функції характеризуються як загальні. 2. Функції управління формуванням капіталу як спеціальної сфери управління підприємством. Склад цих функцій визначається конкретним об'єктом даної керуючої системи. У найбільш загальному вигляді склад основних функцій управління формуванням капіталу в розрізі цих груп представлений на рис. 3. Розглянемо зміст основних функцій управління формуванням капіталу в розрізі окремих груп. У групі функцій управління формуванням капіталу як керуючої системи основними з них є: 1. Розробка стратегії формування капіталу підприємства. У процесі реалізації цієї функції, виходячи із загальної стратегії економічного розвитку підприємства й прогнозу кон'юнктури ринку капіталу, формується система цілей і цільових показників фінансової діяльності в розглянутій сфері на довгостроковий період; визначаються пріоритетні завдання формування капіталу, що будуть розв'язані в найближчій перспективі, і розробляється політика дій підприємства за основними напрямками формування капіталу. Стратегія формування капіталу підприємства розглядається як невід'ємна складова частина загальноекономічної й фінансової стратегії його розвитку. 2. Створення ефективних інформаційних систем управління формуванням капіталу, що забезпечують обґрунтування альтернативних варіантів управлінських рішень. У процесі реалізації цієї функції повинні бути визначені обсяги й зміст інформаційних потреб системи управління формуванням капіталу; сформовані зовнішні й внутрішні джерела інформації, що задовольняють ці потреби; організований постійний моніторинг основних параметрів капіталу підприємства й кон'юнктури ринку капіталу. 3. Здійснення аналізу різних аспектів фінансової діяльності підприємства, пов'язаної з формуванням капіталу. У процесі реалізації цієї функції проводиться експрес-аналіз окремих фінансових операцій, пов'язаних з формуванням капіталу; досліджується динаміка обсягу, структури й джерел формування капіталу підприємства; здійснюється фундаментальний аналіз факторів, що впливають на окремі параметри формування капіталу в розглянутому періоді. 4. Здійснення планування показників формування капіталу підприємства і його залучення з різних джерел. Реалізація цієї функції пов'язана з розробкою системи поточних планів й оперативних бюджетів по всіх основних напрямках формування капіталу підприємства. Основою такого планування є розроблена стратегія формування капіталу, що вимагає конкретизації на кожному етапі розвитку підприємства. ГРУПУВАННЯ ОСНОВНИХ ФУНКЦІЙ УПРАВЛІННЯ ФОРМУВАННЯМ КАПІТАЛУ ФУНКЦІЇ УПРАВЛІННЯ ФОРМУВАННЯМ КАПІТАЛУ ЯК КЕРУЮЧОЇ СИСТЕМИ ФУНКЦІЇ УПРАВЛІННЯ ФОРМУВАННЯМ КАПІТАЛУ ЯК СПЕЦІАЛЬНОЇ СФЕРИ УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ   1. Розробка стратегії формування капіталу підприємства 1. Управління формуванням капіталу в процесі створення підприємства  2. Створення ефективних інформаційних систем управління формуванням копіталу, що забезпечують обгрунтування альтернативних варіантів управлінських рішень 2. Управління формуванням власного капіталу підприємства у процесі його розвитку 3. Здійснення аналізу різних аспектів фінансової діяльності підприємства, пов’язаної з формуванням капіталу 3. Управління залученням позикового капиталу 4. Управління середньозваженою вартістю капіталу 5. Управління структурою капіталу 4. Здійснення планування показників формування капіталу і його залучення з різних джерел 5. Розробка дієвої системи стимулювання реалізації прийнятих управлінських рішень у сфері формування капіталу 6. Управління фінансовими ризиками, пов'язаними з формуванням капіталу 6. Здійснення ефективного контролю за реалізацією прийнятих управлінських рішень у сфері формування капіталу Р Рисунок 15. Классификация формируемого предприятием капитала по источникам и формам привлечения. ис. 3. Характеристика основних функцій управління формуванням капіталу в розрізі окремих груп 5. Розробка діючої системи стимулювання реалізації прийнятих управлінських рішень у сфері формування капіталу. У процесі реалізації цієї функції формується система заохочень і санкцій у розрізі керівників і менеджерів окремих структурних підрозділів підприємства за виконання або невиконання встановлених цільових фінансових показників, фінансових нормативів і планових завдань у сфері формування капіталу. Індивідуалізація такої системи стимулювання забезпечується шляхом впровадження на підприємстві контрактної фірми оплати праці керівників і фінансових менеджерів. 6. Здійснення ефективного контролю за реалізацією прийнятих управлінських рішень у сфері формування капіталу. Реалізація цієї функції управління формуванням капіталу пов'язана зі створенням систем внутрішнього контролю на підприємстві, поділом контрольних обов'язків окремих служб і фінансових менеджерів, визначенням системи контрольованих показників і контрольних періодів, оперативним реагуванням на результати здійснюваного контролю. У групі функцій управління формуванням капіталу як спеціальної області управління підприємством основними з них є: 1. Управління формуванням капіталу в процесі створення підприємства. Змістом цієї функції є визначення загальної потреби в капіталі на первісній стадії його життєвого циклу, обґрунтування найбільш ефективної схеми фінансування нового бізнесу, формування оптимальних пропорцій структури капіталу підприємства на етапі його створення, визначення складу залученого капіталу за окремими його формами, управління залученням стартового капіталу в необхідних обсягах з різних джерел. 2. Управління формуванням власного капіталу підприємства в процесі його розвитку. На первісному етапі цього управління повинна бути розроблена політика формування власного капіталу підприємства на конкретній стадії його життєвого циклу. Змістом цієї функції є також виявлення й реалізація можливостей залучення підприємством власного капіталу із внутрішніх і зовнішніх джерел. 3. Управління залученням позикового капіталу. У процесі реалізації цієї функції формується політика залучення позикового капіталу на окремих стадіях його життєвого циклу, визначається потреба в різних формах залученого позикового капіталу, виявляються можливі джерела залучення цього капіталу, укладаються договори з конкретними кредиторами підприємства. 4. Управління середньозваженою вартістю капіталу. Змістом цієї функції управління є оцінка вартості конкретних форм капіталу, залученого з різних джерел; виявлення резервів зниження вартості окремих елементів капіталу; виявлення граничних значень граничної вартості капіталу; мінімізація середньозваженої вартості капіталу за рахунок раціоналізації джерел його формування. 5. Управління структурою капіталу. Реалізація цієї функції пов'язана з оцінкою переваг і недоліків використання власного й позикового капіталу в конкретних умовах господарської діяльності підприємства; оптимізацією показників структури капіталу за критеріями максимізації рівня фінансової рентабельності, мінімізації середньозваженої його вартості, мінімізації рівня фінансових ризиків і т.п.; формуванням показника цільової структури капіталу й забезпеченням його досягнення. 6. Управління фінансовими ризиками, пов'язаними з формуванням капіталу. У процесі реалізації цієї функції виявляється склад основних фінансових ризиків, властивих формуванню капіталу даного підприємства; здійснюється оцінка рівня цих ризиків й обсягу пов'язаних з ними можливих втрат капіталу; обґрунтовується система заходів щодо мінімізації окремих фінансових ризиків, а також їхньому страхуванню. Основні функції управління формуванням капіталу як спеціальної сфери управління підприємством розглянуті в найбільш агрегованому вигляді. Кожна із цих функцій може бути конкретизована більш цілеспрямовано з урахуванням специфіки господарської діяльності окремих підприємств. При здійсненні такої конкретизації на кожному підприємстві може бути побудована багаторівнева функціональна система управління формуванням капіталу. Принципова схема побудови такої деталізованої багаторівневої функціональної системи управління наведена на рис. 4.  Рис. 4. Багаторівнева функціональна система управління формуванням капіталу підприємства Процес управління формуванням капіталу базується на певному механізмі. Механізм управління формуванням капіталу являє собою систему основних елементів, що регулюють процес розробки й реалізації управлінських рішень у цій сфері. У структуру механізму управління формуванням капіталу входять такі елементи (рис. 5):  Рис. 5. Склад основних елементів механізму управління формуванням капіталу підприємства 1. Ринковий механізм регулювання діяльності підприємства, пов'язаної з формуванням капіталу. Цей механізм формується насамперед у сфері ринку капіталу в розрізі окремих його видів і сегментів. Попит та пропозиція на цьому ринку формують рівень цін (ставки відсотка) і котирувань за окремими видами і формами капіталу (грошового, капітальних товарів і т.д.), визначають доступність кредитних ресурсів у національній й іноземній валютах, виявляють середню норму прибутковості капіталу й вартість окремих його елементів. У міру поглиблення ринкових відносин роль ринкового механізму регулювання діяльності підприємства, пов'язаної з формуванням капіталу, буде зростати. 2. Державне нормативно-правове регулювання діяльності підприємства в сфері формування капіталу. Складність і багатогранність діяльності підприємств у цій сфері в умовах ринкової економіки визначають необхідність державного його регулювання. Як свідчить світовий досвід, таке багатоаспектне державне регулювання здійснюється у всіх країнах з розвитою ринковою економікою, не вступаючи при цьому в протиріччя із широкою самостійністю підприємств у виборі напрямків і методів формування капіталу. На сучасному етапі система державного регулювання в цій сфері включає: регламентування мінімальних розмірів статутного капіталу підприємств, створюваних у формах товариства з обмеженою відповідальністю й акціонерного товариства; порядок проведення емісії акцій і облігацій підприємства; регулювання порядку формування інформаційної бази управління капіталом; податкове регулювання операцій, пов'язаних з формуванням капіталу; регулювання кредитних операцій; валютне регулювання; регулювання ринку цінних паперів і т.п. Характеризуючи сформовану базу державних нормативно-правових актів у сфері регулювання діяльності підприємств у цій області, слід зазначити, що вона далеко не завершена й вимагає подальшого розвитку. 3. Внутрішній механізм регулювання окремих аспектів формування капіталу підприємства. Механізм такого регулювання формується в рамках самого підприємства, відповідно регламентуючи ті або інші оперативні управлінські рішення з питань формування його капіталу. Так, ряд аспектів формування капіталу регулюється вимогами статуту підприємства. Окремі із цих аспектів регулюються розробленою на підприємстві стратегією формування капіталу й цільовою фінансовою політикою за окремими напрямками цієї діяльності. Крім того, на підприємстві може бути розроблена й затверджена система внутрішніх нормативів і вимог по окремих аспектах формування капіталу. 4. Система конкретних методів і прийомів здійснення управління формуванням капіталу підприємства. У процесі аналізу, планування й контролю діяльності підприємства, пов'язаної з формуванням його капіталу, використовується велика система методів і прийомів, за допомогою яких досягаються необхідні результати. До числа основних з них відносяться методи: техніко-економічних розрахунків, балансовий, економіко-статистичні, економіко-математичні, порівняння й інших. Ефективний механізм управління формуванням капіталу дає змогу в повному обсязі реалізувати цілі й завдання, що стоять перед ним, сприяє результативному здійсненню функцій цього управління.  перейти в каталог файлов | Образовательный портал Как узнать результаты егэ Стихи про летний лагерь 3агадки для детей |